8 липня народився Юлій Васильович Боршош-Кум'ятський

Помітну роль у становленні таланту Ю. Боршоша-Кум’ятського відіграв просвітянський альманах письменників Підкарпатської Русі «Трембіта» (Ужгород: Видання Товариства «Просвіта», 1926 р.) ‒ тут на сторінках 32-35 з портретом автора на окремій сторінці вміщена досить поважна добірка його поезій — «Де мій край», «Тече вода попід вербник…», «Зозуленька», «Пчілка і голуб», «Ой засвіти, місяченьку». У цих періодичних виданнях побачили світ кілька десятків віршів, що започаткували його збірки поезій «Весняні квіти» (1928 р.) ‒ для дітей та юнацтва і «З мого краю» (1929 р.) для дорослого читача. У 1929‒1944 рр. теж активно друкувався в пресі ‒ газетах, журналах, альманахах, що виходили в Ужгороді, Мукачеві, Севлюші, Рахові, Празі, Львові та Харкові. Особливо тісно співпрацював із журналом націоналістичної молоді Закарпаття «Пробоєм» (1933‒1943 рр.), що виходив у Празі і з кінця 30-х років став загальноукраїнським літературно-художнім та громадсько-політичним місячником, де друкувалися кращі зразки українського красного письменства. У цьому часописі, крім окремих публікацій, вийшли в одній із книжкових серій ‒ книгозбірня «Пробоєм» ‒ дві його збірки «В Карпатах світає» (1935 р.) та «Кров кличе» (1938 р.).

У 1930-ті роки поезія Ю. Боршоша-Кум’ятського долає карпатські перевали й виходить на ширші українські простори. Він друкується в альманасі «Груні ‒ степам» (Харків, 1930 р.), а також у журналах української патріотичної мистецької молоді Галичини «Дажбог» (1932-1935 рр. місячник, а потім двотижневик) та «Обрії» (1936-1937 рр., тижневик), що виходили у Львові.

За життя Ю. Боршош-Кум'ятський надрукував 13 оригінальних поетичних книг, чим не вичерпалося написане ним. У 1980 р. вийшла книга його вибраних творів «Червона калина». Людина віруюча, він пройшов з Богом у серці усім своїм свідомим життям і в глухі роки войовничого радянського атеїзму створив неперевершену досі цільну книгу духовної лірики «Христос у Карпатах». Вийшла у світ стараннями сина поета, відомого лікаря-хірурга Юлія-Богдана Боршоша (1936-2003 рр.) у 1995 р. Після цього поза збірками теж залишилося чимало творів поезії та малої прози, які склали упорядковану Юлієм-Богданом книжку «До срібних сивин» (2004 р.), до виходу в світ якої у видавництві «Закарпаття» доклали зусиль онук автора Богдан Боршош та внучка Марта Мартин (у дівоцтві Боршош).

У 2005 році у серії «Письменство Закарпаття» вийшла найповніша книга поета ‒ «З наказу роду», над упорядкуванням якої до останніх своїх днів трудився його син Юлій-Богдан. В книзі зібрано всю творчу спадщину письменника, варту уваги сучасного читача, подано автентичні тексти всіх шести збірок 20-30-х років, а також повоєнну поезію, поезії в прозі, малу прозу та публіцистику.

Вранці 28 березня 1978 року Юлій Боршош-Кум’ятський помер від тяжкого серцевого нападу.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Створено: липень, 2025