30 липня народився Олексій Петрович Кримов
Український хірург, академік, доктор медичних наук, професор, один з основоположників герніології, Заслужений діяч науки УРСР (1940), завідувач кафедри госпітальної хірургії (1912-1922) Університету Св. Володимира, завідувач кафедри факультетської хірургічної клініки (1930-1945) Київського медичного інституту Олексій Петрович Кримов народився в сім'ї відомого художника-передвижника П. А. Кримова. Закінчив медичний факультет Московського університету. У 1899 р. був призваний на військову службу та командирований в 1-й піхотний Київський полк, а невдовзі в Смоленський місцевий лазарет ординатором. Як військовий лікар брав участь у військових діях у Маньчжурії (1900), російсько-японській війні (1904-1905). У 1902 р. був призначений лікарем у Московський госпіталь і одночасно очолив хірургічне відділення лікарні для бідних.
Захистив дисертацію «Брюшинно-паховый отросток и его патологическое значение» і був обраний приват-доцентом Московського університету з клінічної хірургії.
У 1912 р. О. П. Кримов був обраний медичним факультетом Університету Св. Володимира на вакантну посаду завідувача кафедри госпітальної хірургічної клініки. Одночасно призначений завідувачем хірургічним клінічним відділенням та понадштатним ординатором Київського воєнного госпіталю із червня 1913 р. Під його керівництвом у клініці вперше почали проводити операції на центральній і периферичній нервовій системі.
З початком Першої світової війни був призначений консультантом-хірургом Червоного Хреста Південно-Західного фронту. Клінікою керував до 1921 р., потім був переведений до Дніпропетровського медичного інституту.
Вiд 1930 р. й до кінця життя О. П. Кримов очолював кафедру факультетської хірургічної клініки Київського медичного інституту.
Олексій Кримов ‒ автор понад 135 наукових праць, зокрема 10 монографій, присвячених проблемам клінічної хірургії: травмам черепа і головного мозку, мозковій інфекції, вогнепальним аневризмам, абсцесам легень і грижам.
О. П. Кримов був учасником п'яти воєн: військові дії у Маньчжурії (1900), російсько-японська війна (1904-1905), під час Першої світової війни консультант-хірург Червоного Хреста Південно-Західного фронту, під час Другої світової війни продовжував активну практичну та наукову діяльність у м. Челябінську, куди був евакуйований медичний інститут.
Величезний досвід військово-польової хірургії вчений виклав у 30 наукових працях з хірургії воєнного часу, зокрема в лекціях з воєнно-польової хірургії.
Під керівництвом Кримова підготовлено 35 дисертацій, зокрема 15 докторських.
Особливої уваги заслуговують роботи Кримова з поранень кровоносних судин.
Запропонував спосіб радикальної операції пахових кил, операції при розширенні вен сім'яного канатика, метод нефропексії.
Перший у світі встановив наявність в онкологічній клітковині лімфатичних вузлів, котрі детально описав.
Від 1936 р. О. Кримов ‒ голова Українського товариства хірургів.
Олексій Петрович вивчав також історію хірургії в Україні, співавтор розділу в книзі «Очерки истории медицинской науки и здравоохранения на Украине» (К., 1954).
Видатний науковець ‒ лауреат премій імені І. Ф. Буша та імені С. П. Федорова.
Олексій Петрович Кримов помер 11 грудня 1954 в Києві.
Ім’я академіка О. П. Кримова присвоєно кафедрі факультетської хірургії Київського медичного інституту (нині Національного медичного університету імені О. О. Богомольця).
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел