7 травня народився Микола Феофанович Кащенко

Після переїзду до Києва упродовж 1912-19921 рр. працював професором кафедри зоології сільськогосподарського факультету Київського політехнічного інституту. М. Ф. Кащенко входив до складу Комісії з розробки законопроєкту зі створення Всеукраїнській академії наук (1918). Упродовж 1918-1935 рр. працював у ВУАН. Був головою Фізико-математичного відділу (1918-1919), завідувачем Кафедри акліматизації, Зоологічного кабінету (1918-1921), директором Акліматизаційного саду в Києві (1918-1935), організатором і першим директором Зоологічного музею (1919-1926), членом Комісії з вивчення природних багатств України та Комітету з вивчення фауни України.

Микола Феофанович Кащенко є автором понад 200 наукових праць, присвячених вивченню проблем ембріології хребетних тварин і людини, гістології, мікроскопічної техніки, теріології, герпетології, археологічної палеонтології, зоології, акліматизації та селекції рослин в умовах Сибіру та України. Здійснив дослідження з акліматизації плодових і квіткових рослин, був одним з основоположників наукового плодівництва в Сибірі. Вивів багато сортів яблук (Багряна Кащенко, Бугристе наливне, Сибірське біле плямисте, Сибірське золото, Сибірська зоря, Сибірська зірка, Сибірська янтарка та ін.). Встановив низку нових для науки видів хребетних тварин.

Як науковець, Микола Феофанович заклав основи патологічної ембріології, розробив теоретичні, методологічні та наукові основи акліматизації.

Одним із перших у вітчизняній медицині Кащенко розробляє теорію довголіття. У книзі «Смерть и долголетие с биологической точки зрения»(видана у 1914, перевидавалася у 1938), аналізуючи власні роздуми та праці І. Мечникова, він робить висновки про те, що у русі, рухливості живих організмів закладено подовження життя. Загуслі речовини стримують рушійні процеси в людському організмі, а їх накопичення спричиняє передчасну смерть.

Микола Феофанович Кащенко працював на стику двох наук – медицини та біології і був знаним фахівцем у цій сфері лікарської діяльності, вивчав вплив деяких народних засобів на організм при різних хворобах, а також методи застосування та дозування різних лікарських трав. Вчений мав наміри організувати в Києві інститут або центр вивчення рослин, які можуть служити медицині. Він справедливо вважав це перспективною галуззю медицини майбутнього.

Микола Феофанович вів величезну наукову та організаційну роботу на теренах української науки та практики.

У 1919 р. вчений  створив і до 1926 очолював Зоологічний музей УАН. Брав участь у Комісії з вивчення природних багатств України, в Комітеті з вивчення фауни України. Був дійсним членом товариств природодослідників при Харківському та Київському університетах.

Микола Феофанович Кащенко ініціював створення багатьох наукових видань: «Вісник Фізико-математичного відділу», «Праці Акліматизаційного саду», «Український зоологічний журнал», «Записки Фізико-математичного відділу» та ін.

Заповітом Кащенка-лікаря була його мрія, щоб медицина майбутнього не просто лікувала запущені хвороби, а запобігала їм, попереджала, нищила хворобу на самому її початку.

Нагороджений орденами Св. Станіслава II ступеня (1894), Св. Ганни II ступеня (1899), Св. Володимира IV ступеня (1906) та III ступеня (1909), срібною медаллю «В пам'ять царювання імператора Олександра III».

Микола Феофанович Кащенко помер 29 березня 1935 р. від крововиливу у мозок, похований на Лук’янівському цвинтарі м. Києва.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Оновлено: травень, 2025