24 лютого народилася Тетяна Нилівна Яблонська

Українська художниця Тетяна Нилівна Яблонська народилася 24 лютого 1917 року в освіченій родині викладачки та художника-графіка. У 1928 р. родина переїхала до Одеси. Разом із сестрою Оленою та братом Дмитром вчилися малюванню в родині, де щороку влаштовувався домашній художній конкурс.

Під впливом батька Тетяна змалку малювала, писала з натури, робила начерки з пам'яті та уяви, малювала орнаментальні та фігуральні композиції, опановувала технікою акварельного й олійного живопису.

Тетяна Нилівна здобула освіту у Київському художньому інституті. Вчителем Тетяни Яблонської був Федір Кричевський. Після повернення з евакуації мисткиня успадкувала від свого вчителя Ф. Кричевського майстерню на історичній горі Копирів і стала викладачем Київського художнього інституту.

Творчість художниці дуже різноманітна, але головне, що характерне для її мистецтва, – зображення людини з усіма її радощами та горем, труднощами та перемогами. Вона завжди намагалася передати захоплення від життя, передати правду життя.

Творчості художниці властивий великий жанровий діапазон – портрети, натюрморти, пейзажі, тематичні картини. Творчий метод Тетяни Яблонської розвивався від оповідної, детальної манери живопису («Хліб-2) до глибокої, усвідомленої простоти композицій, ретельної розробки кольору в картині.

Під пензлем художниці фарба раптом починала перетворюватися на дорогоцінну плоть, залишаючись водночас активно граючою на полотні фарбою. За своє довге творче життя Яблонська пробувала нові техніки та стилі, змінювала колірну палітру та манеру письма.

Художниця захоплювалася створенням картин-ескізів, які, на її думку, найкраще розкривають через звичайні повсякденні сюжети важливість кожного моменту життя.

За роки плідної діяльності своїми творами Т. Яблонській удалося багато сказати світові про Україну, про красу її природи, про характер українців, їхній оптимізм, любов до життя, до краси, здатність до співчуття

Тетяна Яблонська займалася також мистецтвом гобелена. Декоративні пошуки художниці були близькі українському народному мистецтву. Святкова строкатість, поетичність, чистота та насиченість кольору ‒ характеристика робіт Яблонської.

Тетяна Нилівна викладала у Київському художньому інституті протягом 1944-1953 рр., а в 1966-1973 рр. завідувала кафедрою композиції та керувала навчально-творчою майстернею монументального живопису. З 1967 р. – професор.

Вона виховала цілу плеяду митців. вона була володарем трьох Державних премій і золотої медалі Академії мистецтв, Героєм України, ні слова про те, що 1997 рік було оголошено ЮНЕСКО роком Тетяни Яблонської, а у 2000 році  Міжнародний біографічний центр у Кембриджі її оголосили Жінкою року.

Тетяна Яблонська, за своє довге життя, 88 років, мала безліч нагород, брала участь у багатьох виставках. Але найбільшою нагородою художниця вважала те, що її талант був визнаний справжніми цінителями живопису, простими людьми, які відвідували виставки та щиро милувалися її полотнами.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел