16 лютого народився Семен Степанович Гулак-Артемовський
Славетну сторінку в історії української культури відкрив Семен Гулак-Артемовський як композитор, актор, оперний співак (баритон) і драматург, творець першої української опери «Запорожець за Дунаєм». Семен Степанович Гулак-Артемовський народився 4 лютого 1813 р. в містечку Городище на Київщині (тепер Черкаська область) в сім'ї священника. Закінчив Київське повітове духовне училище (1824-1830), Київську духовну семінарію (1835-1838). Співав у хорі київського вікарія у Софійському соборі та Михайлівському Золотоверхому монастирі.
У 1836 році в його житті сталася знаменна подія. Його спів почув відомий композитор Михайло Іванович Глінка, який на той час був капельмейстером Придворної співочої капели Петербурга та їздив по Україні у пошуках голосів. Михайло Глінка одразу забрав Гулака-Артемовського до Петербурга і став займатися з ним вокалом, готуючи до оперної сцени. Успіхи юного українця були разючі. М. Глінка, за активної участі композитора О. Даргомижського та мецената М. Волконського, організував перший концерт Гулака-Артемовського. На цьому концерті був присутній власник уральських заводів, меценат П. Демидов. Він настільки захопився талантом молодого співака, що фінансував його подорож до Франції та Італії, щоб той завершив музичну освіту у найкращих педагогів ‒ Дж. Аларі, Мартоліні, П. Романі.
З 1838 р. С. Гулак-Артемовський співає у придворній капелі. Успіхи юного українця були разючі. На одній з вечірок на квартирі композитора приймається рішення відправити Семена Гулака-Артемовського на навчання до Італії. Навесні 1839 р. О. Даргомижський, М. Глінка, П. Степанов, В. Волконський влаштували благодійний концерт на користь С. Гулака-Артемовського. На зібрані кошти він поїхав для навчання у Флоренції та Парижі. Дебют Семена Гулака-Артемовського на сцені Флорентійського оперного театру відбувся у 1841 р. Співак блискуче виконав партії в операх «Лючія ді Ламмермур» Доніцетті та «Беатріче ді Тенда» в Берліні.
У творчому доробку співака було понад 50 оперних партій: Невідомий («Аскольдова могила» О. Верстовського), Мамай («Куликовська битва» А. Рубінштейна), Клод Фролло («Есмеральда» О. Даргомижського), «Любовний напій» Г. Доніцетті, граф ді Луна («Трубадур» Дж. Верді), Фігаро («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Оберон («Вільний стрілець» К. Вебера) та інші.
Широку популярність Семену Гулаку-Артемовському, як композиторові, принесла опера «Запорожець за Дунаєм», датована 1862 роком, яка стала українською музичною класикою. Прем'єра опери відбулася 14 квітня 1863 року на сцені Маріїнського театру. Семен Гулак-Артемовський був не лише її першим постановником, а й виконавцем партії Карася. Через рік, 6 жовтня 1864 року, вистава пройшла у Великому театрі Москви. Царська цензура після Емського циркуляра забороняла постановку опери на сцені впродовж 20 років. 11 червня 1884 року оперу знову було поставлено Марком Кропивницьким в трупі Михайла Старицького за участі Марії Заньковецької та Марії Садовської-Барілотті.
Окреме місце у творчій спадщині Семена Гулака-Артемовського посідають українські пісні, зокрема «Стоїть явір над водою» (присвячена Тарасу Шевченкові, з яким автор товаришував з 1838 року), «Спать мені не хочеться», «Ой на горі та й женці жнуть» ‒ рапсодія зі збірки із семи пісень під загальною назвою «Українська свадьба».
Помер Семен Степанович Гулак-Артемовський 17 квітня 1873 р. від запалення легенів. На надгробку викарбувані слова: «Композитор, певец, автор оперы «Запорожец за Дунаем».
У 1986 р. Черкаському музичному училищу присвоєно ім'я видатного українського співака і композитора С. Гулака-Артемовського. У місті Городище споруджено пам'ятник, ім'я уславленого земляка носить районний Палац культури, дитяча школа мистецтв та вулиця, на якій він народився. Про життя і діяльність відомого композитора і співака, а також інших представників роду Гулак-Артемовських розповідає експозиція музею С. Гулака-Артемовського, який функціонує в місті.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел