25 березня народилася  Марфа Ксенофонтівна Тимченко

Українська художниця, майстриня петриківського розпису, Шевченківська лауреатка, перша лауреатка премії імені Катерини Білокур (1922-2009) Марфа Ксенофонтівна Тимченко народилася 25 березня 1922 року в селі Петриківка на Дніпровщині. Вона росла в родині, де цінували й землю (батьки займалися хліборобством, родина мала затишний квітучий сад), і мистецтво, адже її мама була відомою у селі вишивальницею. Займатися живописом мисткиня почала дуже рано, працюючи у власному саду на пленері. Малювати вчила її мама, яка розмальовувала печі для всього села.

Видатну роль у становленні Марфи Тимченко, як художниці, відіграла школа декоративного мистецтва, відкрита у Петриківці 1936 року. Вчилася Марфа у Петриківській школі декоративного малювання у відомої майстрині петриківського розпису Тетяни Пати, потім у школі майстрів народної творчості, яка у 1940 р. була реорганізована в Київське художньо-промислове училище.

1940 року Тимченко покидає школу і йде працювати на Київський керамічний завод, а наступного року переходить до Коростенського фарфорового заводу. Там вона робить перший ескіз розпису деко­ративного блюда. Перед молодою майстринею відкривається перс­пектива справжньої творчої праці, яка, однак, триває лише пів року. Потім війна, повернення до Петриківки. Але 1944 року Тимченко знову у Києві – працює в Інституті декоративно-прикладного мистецтва Академії архітектури УРСР. Тут вона дістає змогу повернутися до розпису посуду.

Марфа Тимченко працювала на Коростишівському порцеляновому заводі, з 1953 р. ‒ на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі.

У 1950-ті роки Марфа Тимченко почала працювати над ескізами для тканин і вишивок. Це був новий етап у творчості художниці. Багато киян пам'ятають фантастичний магазин іграшок «Казка» на Великій Васильківській вулиці. У 1979 р. Марфа Тимченко з чоловіком Іваном Скицюком і донькою Оленою зробили розписи в інтер'єрі «Казки» ‒ близько 50 казок малювали майже рік. У кінці 1990-х років новий власник приміщення знищив унікальні мистецькі твори. З 1980-х років художниця створювала станкові картини ‒ сюжетні й автобіографічні, зроблені в магічно-казковому ключі, пейзажі.

У 1987 р. 65-річна Марфа Тимченко і її 80-річний чоловік Іван Скицюк заочно закінчили Московський народний університет образотворчого мистецтва.

В 1990 році Марфа Тимченко стала першою лауреаткою премії Катерини Білокур. Головне, що варто знати та розуміти про мисткиню – це те, що вона, продовжуючи традиції народного декоративного мистецтва, насамперед залишалася оригінальною художницею. Барвисті сміливі фарби, які ніби вибухають кольором на полотні, різноманітні сюжети на основі українських легенд, поезії та казок, картини про героїчне минуле українського народу та козаччину; роботи, присвячені краєвидам Києва ‒ Марфа Тимченко мала власний унікальний стиль, її неможливо сплутати з будь-яким іншим майстром чи майстринею петриківського розпису.

Померла у Києві 26 березня 2009 року.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел