4 травня народилася Марія Едуардівна Донець-Тессейр
Українська оперна співачка (колоратурне сопрано) і педагогиня Марія Едуардівна Донець-Тессейр народилася 4 травня 1889 р. у м. Києві у родині педагога. Освіту здобула у підготовчому класі Київської Міністерської (Ольгинської) жіночої гімназії та у Київській Фундуклеївській жіночій гімназії. Навчалась вокалу у Варшавському музичному училищі, а потім – у Віденській Академії музики та виконавської майстерності (1909–1911 рр.) та Міланській консерваторії (1912–1915 рр.).
Марія Едуардівна мала чудове колоратурне сопрано. Дебютувала в Італії в 1914 р. в операх Г. Доніцетті «Дон Паскуале» і «Любовний напій», а в Києві – у 1915 р. в опері П. Чайковського «Пікова дама». За роки вокальної кар’єри вона створила десятки чудових жіночих образів, найвідомішими з яких є партії Оксани («Запорожець за Дунаєм»), Джільди («Ріголетто»), Панночки («Утоплена»), Царівни Лебідь («Казка про царя Салтана»), Марильці («Тарас Бульба»), Оксани («Різдвяна ніч»), Розіни («Севільський цирульник»), Віолетти («Травіата»), Маргарити («Фауст»).
Найкраще підкреслює вокальні таланти М. Е. Донець-Тессейр та її здатність до перевтілення на сцені роль в опері-трагедії Лео Деліба «Лакме», яка була у 1920-30-х рр. дуже популярна в Європі й ставилася більше ніж 1000 разів. Співачка блискуче зіграла юну індійську жрицю Лакме та переконливо відтворила трагічну історію її кохання.
З 1935 р. працювала у Київській консерваторії.
Марія Донець-Тессейр є авторкою наукових статей та методичних рекомендацій з теорії музики та питань викладання вокалу. У 1950–60-х рр. регулярно проводила відкриті уроки вокалу, семінари з питань вокального виховання, брала участь у Всесоюзних нарадах і Декадах мистецтва, де детально розповідала про свій досвід виховання ліричних і колоратурних сопрано. Виховала ціле покоління оперних співаків, серед яких М. Міщенко, Р. Колесник, Н. Куделя, В. Вотріна, Є. Мірошниченко, С. Чуйко, І. Масленікова та ін.
Життя Марії Донець-Тессейр обірвалося 15 грудня 1974 р. у м. Києві. Співачка похована на Звіринецькому кладовищі.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел