15 червня ‒ Всесвітній день поширення інформації про зловживання стосовно літніх людей або День захисту літніх людей (World Elder Abuse Awareness Day)

15 червня міжнародна спільнота відзначає Всесвітній день розповсюдження інформації про зловживання відносно літніх людей. Цей день був започаткований до відзначення Міжнародною мережею із запобігання насильству над літніми людьми (INPEA) у 2006 році, а у 2011 році Генеральна Асамблея визнала його Днем Організації Об'єднаних Націй у своїй резолюції A/RES/66/127, ухваленій у 2011 році.

Всесвітній день розповсюдження інформації про зловживання відносно літніх людей має на меті надати можливість громадам по всьому світу сприяти кращому розумінню насильства над літніми людьми шляхом підвищення обізнаності про культурні, соціальні, економічні та демографічні процеси, що впливають на них. Жорстоке поводження з людьми похилого віку є одним з найменш досліджених видів насильства, і йому не приділяється стільки уваги в національних планах дій, скільки іншим ключовим соціальним проблемам.

Відповідно до вікової класифікації Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ):

25-44 років – молодий вік; 44-60 років – середній вік; 60-75 років – похилий вік; 75-90 років – старечий вік; особи які досягли 90 років – довгожителі.

ООН зазначає, що «частка людей у віці 60 або більше років у всій чисельності населення світу складе до 2050 року понад 20 відсотків».

Згідно з визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, жорстоке поводження з людьми похилого віку можна визначити як «одноразову або повторювану дію чи відсутність належних дій, що відбувається в рамках будь-яких відносин, в яких існує очікування довіри, яка завдає шкоди або страждань людині похилого віку». Жорстоке поводження з людьми похилого віку може набувати різних форм, таких як фізичне, психологічне або емоційне, сексуальне та фінансове насильство. Воно також може бути результатом навмисного чи ненавмисного нехтування.

В Україні питання захисту прав літніх людей стоїть гостро та має довгострокові наслідки, починаючи з 2014 року. На тлі повномасштабної війни, люди похилого віку стикаються з дедалі зростаючим спектром проблем в доступі до пенсій, охорони здоров’я та інших основних соціальних послуг. Літні люди опинилися перед непропорційно більшою загрозою смерті й поранень, погіршення стану здоров’я, ризику втрати житло. Ті, хто відмовився від евакуації, часто стикається з особливими проблемами у пошуку безпечного місця для перебування, предметів першої потреби та їжі через інвалідність, обмежену кількість соціальних зв’язків, самотність, недостатню цифрову грамотність тощо. Через підвищену вразливість особи похилого віку стають жертвами насильства та знущань з боку окупаційних військ.

Сьогодні питання захисту прав людей похилого віку перебуває у центрі уваги міжнародної спільноти та національних інституцій. В Україні створено систему законодавства щодо соціального захисту літніх людей. Законодавчі акти спрямовані на підтримку громадян похилого віку, забезпечення повернення до повноцінного життя. Серед таких актів:     Конституція України; Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»;  Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»; Закон України «Про соціальні послуги» тощо.

Шанобливе і соціально відповідальне ставлення до стареньких ‒ запорука і гарантія добробуту для тих, хто так чи інакше стане на їх місце в наступних роках, не будемо про це забувати

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел