12 травня ‒ День матері

Воно приходить до нас щороку, сонцесяйне, заквітчане і дуже щире – свято Матері. Приходить у другу неділю травня, коли сонце своїм промінням зігріває весняну землю, коли природа оживає і дарує свої неповторні барви. Все це нагадує, що настав час привітати найдорожчу людину у світі – матусю. Не треба приховувати в цей день добрих слів, не треба соромитися чистих сліз вдячності. Треба зібрати їх у щирий віночок подяки нашим матерям.

В Україні свято, як і в багатьох інших країнах світу, відзначають у другу неділю травня ‒ відповідно до Указу Президента України від 10 травня 1999 року № 489/99. Цьогоріч День Матері  припадає на 12 травня.

Велика чарівна країна, з якої приходять усі люди, та в яку ніколи не можна повернутись назад, зветься Дитинством. І дарує нам в тій країні тепло й ласку найдорожча людина – Мама. Це вона береже, пестить, виховує свою дитину. Її любов має початок, та не має кінця. Тому кожний з нас з дитинства несе в своїй душі єдиний і неповторний образ – образ своєї мами, яка все розуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити незважаючи ні на що.

Історія свята така: у 1908 році молода американка Анна Джервіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшанування матерів у пам'ять про свою матір, яка передчасно померла. Анна писала листи до державних установ, законодавчих органів, видатних осіб із пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів. Її старання увінчалися успіхом – в 1910 році штат Вірджинія перший визнав День Матері як офіційне свято. Хоча по суті це – свято вічності: з покоління в покоління для кожного мама – найголовніша людина.

В Канаді українська діаспора почала вітати своїх матерів ще на початку XX століття (1928 року), а в західних регіонах Україні така ініціатива з’явилася через рік після цього. Ініціатором впровадження з 1929 року Дня матері була Олена Кисилівська, редактор тижневика «Жіноча доля». Але з часом про це свято було забуто, і лише в 1999 році згадали про нього.

В Україні мама з глибини століть вважається берегинею домашнього вогнища та людиною, яка є найріднішою для всіх нас. Цього року в Україні День матері набув ще більшого значення. Адже під час війни матерям, мабуть, найважче. Мами дають життя дітям, а війна намагається його відібрати. Бажаємо кожній мамі повернення з війни дітей живими та неушкодженими.

Наші мами неймовірні! Подивіться, яких чудових українців і українок вони зростили – щирих, вільних, готових боронити свою країну і підтримати один одного! Дякуємо вам, наші любі, за те, ким ми є! Бажаємо мирного неба, душевних сил, життєвої мудрості, ангельського терпіння, жіночого щастя, взаємної любові та домашнього затишку Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість!

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел