22 квітня народився Василь Степанович Ільницький
Український історик, культурний діяч, педагог, письменник, редактор, видавець, театральний критик Василь Степанович Ільницький народився 22 квітня 1823 року в с. Підпечери Тисменицького повіту (нині Тисменицький район, Івано-Франківська область, Україна) у родині священника. Навчався у Станіславській, Тернопільській та Львівській гімназіях. У четвертому класі гімназії зробив перші спроби писати вірші німецькою мовою. Добре малював, грав на скрипці.
1840 р. став студентом Львівського університету, вивчав польську літературу, історію філософії, історію, естетику. Через рік переїхав до Відня і протягом 1842-1846 рр. навчався в «Цісарському конвекті» (у Відні не було руської духовної семінарії).
Окрім точних наук Василь Степанович вивчав мистецтво, часто відвідував художні виставки. Відень, за його спогадом, став для нього важливим чинником «розвою образованє», розширив «круг мого погляду на світ: тут поклав я сталі підвалини до моїх наук і відомостей».
Навіть попри здобутому сані священника (якийсь час працював у с. Воскресінці під Коломиєю) Василь Степанович, усе свідоме життя віддав просвітницькій та літературно-науковій діяльності. З 1 травня 1849 р. викладав українську мову у Станіславській гімназії, історію у Тернопільській та Львівській гімназіях. Був директором гімназій Львова та Тернополя, головою Руського педагогічного товариства (від 1881), Комітету будови Руського народного театру у Львові та учасником Собору руських учених (1848).
Василь Степанович Ільницький підготував і видав чимало шкільних підручників і читанок, переклав з іноземних мов низку підручників із всесвітньої, біблійської та церковної історії. Досліджував історію козацтва, Галичини та Австрії, відносини Австрії з Угорщиною.
Ще одна важлива грань діяльності Василя Степановича Ільницького – педагогічна. В його архіві збереглися чорно¬ві проєкти (сотні виписок з історичних книг, творів Т. Шевченка, Ю. Федьковича, М. Шашкевича, Є. Гребінки, Л. Глібова, Марка Вовчка, тексти народних пісень, зокрема історичних дум, балад) заміни викладання в галицьких школах руською мовою замість німецької, різні плани та програми, листування з крайовою шкільною радою та культурними діячами Галичи-ни 70-80-х роках.
Велику роботу проводив Ільницький як викладач мови, літератури, історії, як передовий методист свого часу. 1884 р. він переклав підручник всесвітньої історії А. Гінделі; 1894 р. підручник з історії стародавнього світу О. Семковича «Світ старинний»; для гімназій «Історію біблійну» Тіца та «Історію церкви» Дорфлера.
Значно розширюють наше уявлення про його діяльність численні листи до письменників, учених, політиків, церковних діячів, керівників державних установ, редакторів та видавців.
Творчий доробок автора ‒ повість «Рогніда-Горислава», драма «Настася», історичні розвідки та нариси-дослідження, серед яких «Історія України за часів Петра Великого. Павло Полуботок. Петро Калнишевський», «Уступи з історії України і козацтва. Україна перед роком 1646. Дві облоги Львова Хмельницьким (1648 і 1655)» та ін.; оповідання «Василько, князь Теребовельський і Володар, князь Перемиський», шкільні підручники «Читанка для молодіжи», «Читанка для молодіжи: Звірята, товариші чоловіка».
Незаперечну цінність мають науково-публіцистичні записки В. Ільницького з національного життя галицьких русинів, зокрема «Собор учених русинів 19-26 жовтня 1848», «Проект органу Матиці», «Рік 1848», «Зав’язане ради руської в Станіславові. Буча польська», «Виклад про слов'янську філософію», «З’їзд учених в Львові», «Способи, якими поляки галицькі намагаються розслабити організм народний русинів» та ін.
Цінні відомості про суспільно-громадську діяльність В. Ільницького можна почерпнути з чернеток статей, есе, історичних розвідок, полемічних виступів і відгуків, які друкувалися в таких виданнях, як «Батьківщина», «Діло», «Газета шкільна», «Зоря», «Ластівка».
Велику роботу Ільницький проводив педагог, викладач мови, літератури, історії, передовий методист свого часу. Збереглися унікальні матеріали, які свідчать про те, що В. Ільницький, особливо у 50-60-ті рр., писав багато проповідей релігійного змісту, чимало богословських текстів вводив до шкільних читанок і програм.
Провів велику роботу як викладач мови, літератури, історії, передовий методист свого часу.
Вагомий внесок зробив В. Ільницький і в українську історичну науку. Йому належить серія публікацій «Життя знаменитих князів, гетьманів, героїв і інших мужів руських». На історичному матеріалі він створив образи князів Володимира, Ярослава, Василька, Ярослава Осмомисла, Володимира Мономаха. Дві ґрунтовні праці присвячені осмисленню козаччини: «Історія України за часів Петра Великого. Павло Полуботок. Петро Калнишевський» (1886), «Уступи з історії України і козацтва. Україна перед роком 1646. Дві облоги Львова Хмельницьким (1648 і 1655)».
Всього В. С. Ільницький написав понад 100 художніх творів, історичних та природознавчих праць, рецензій і заміток.
Помер 15 квітня 1895 р. у с. Підпечери.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел.