7 липня народився Петро Дмитрович Яцик

«Петро Яцик ‒ це людина, яка не просто любила Україну, але й робила все можливе для її процвітання.» Іван Драч

Канадський підприємець українського походження, меценат і філантроп, відомий своїм вагомим вкладом у фінансування українознавства на Заході та в Україні Петро Дмитрович Яцик народився 7 липня 1921 року в селі Верхнє Синьовидне на Львівщині у заможній селянській родині.  Закінчив семирічку, вчився на сільськогосподарських та залізничних курсах. У 14 років, ставши сиротою, він  був  не просто господарем у домі, а й батьком молодшим братам і сестрам. У 1943 році емігрував за кордон. 

Петро Яцик у 1947 році закінчив Український технічно-господарський інститут у Регенсбурзі (Баварія). З 7 доларами і бажанням у майбутньому прислужитися і допомогти рідній Україні в 1949 році Петро Яцик опинився у Монреалі (Канада). Не цурався жодної роботи: працював у ресторані, мив посуд, збирав цент до цента. І в 1950 році разом з партнерами відкрив першу українську книгарню «Арка» в Торонто. Через два роки відкрив меблевий магазин, а потім увійшов співвласником у будівельну фірму, яка стала справою його життя і принесла йому мільйонні статки. З часом став найбагатшою людиною Канади, найбагатшим українцем світу в ті роки, який допомагав багатьом людям.  Петро  Яцик давав кошти на будівництво українських шкіл та церков у Бразилії. За його фінансової підтримки з’явилося на світ чимало важливих книжок з історії та культури України. Канадський будівельник-землевласник українського походження, з кінця 50-х років почав направляти значні кошти на реалізацію різноманітних наукових і культурних проєктів української діаспори. Маючи власний бізнес, зароблені гроші він вкладав в освітницьку діяльність та книговидання. Саме Петро Яцик на власний кошт видав повне зібрання творів Михайла Грушевського, котре коштувало йому майже в мільйон доларів.

Петро Яцик – один із спонсорів Інституту українських студій Гарвардського університету (США), Енциклопедії українознавства, Центру досліджень історії України ім. П. Яцика при Альбертському університеті (Канада), Освітньої фундації ім. Петра Яцика (її фонд налічує 4 млн. доларів), Українського лекторію в Школі славістики та східноєвропейських студій при Лондонському університеті, документаційного центру в бібліотеці ім. Джона П. Робертса при Торонтському університеті.

Завдяки Петру Яцику відкрито спеціальний український відділ в Інституті ім. Гаррімана при Колумбійському університеті.

Виїхавши за кордон, Петро Яцик не переставав вболівати за долю своєї Батьківщини. Коштом мецената видано чимало наукових монографій з історії України (зокрема переклад Історії України-Русі М. С. Грушевського англійською мовою), економіки, політології, медицини, етнографії. Сума його пожертв на українські інституції в західному світі перевищує 16 млн. доларів.

За багатолітню меценатську діяльність нагороджений «Почесною відзнакою Президента України» (1996), а до свого 80-річчя – орденом князя Ярослава Мудрого.

У 2000 році організував міжнародний конкурс знавців української мови, який вперше він пройшов у селі Моринцях (на батьківщині Тараса Шевченка). Особливістю конкурсу стало те, що грошовими преміями відзначались переможці від І до X місця. Перший преміальний фонд склав 475 тисяч гривень. Міжнародному конкурсу знавців української мови надано його ім’я.

У 2001 році одним з володарів Міжнародної премії «Людина Року» в галузі благодійництва та меценатства, був визнаний Петро Яцик, який зробив великий внесок у справу збереження самобутності української нації як на Україні, так і за межами нашої держави. Його вклад у розвиток нашої культури, мови, історії та традицій, створення і становлення українських освітніх закладів та центрів мав неоціненне значення для нашого народу, для утвердження молодої незалежної України у світовому співтоваристві.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел