27 лютого народився Георгій Гарас
«У роботах Гараса ‒ барвистість і розкіш народного і власноруч створеного узору, його геометричні узори-мотиви горизонтальні, вертикальні, часто поєднуються у найнесподіваніших варіаціях і зачудовують веселковим багатством фарб і вишуканою пишнотою.»
Юхим Гусар, журналіст, краєзнавець.
Український художник-орнаменталіст, майстер народної творчості Георгій Олексійович Гарас народився в містечку Вашківці Чернівецької області, де й провів більшу частину життя. З самого дитинства прагнув навчатися, але на заваді ставали матеріальні проблеми. 1912 року, коли батько Георгія Гараса поїхав до Канади заробітчанином та надіслав звідти гроші, Георгієві пощастило вступити до щойно відкритої Вашківецької гімназії. Та навчатися довелося недовго, бо на початку першої імперіалістичної війни батька майбутнього художника – як підданого Австро-Угорщини – кидають у табір військовополонених, і весь тягар утримання сім’ї лягає на плечі найстаршого сина Георгія.
Проте і тоді у вільний час юнак займається малюванням. Повністю присвятити себе мистецтву Георгій Гарас зміг після закінчення Другої світової війни, під час якої він потрапив на два місяці до румунського концтабору за картини, на яких зобразив агресорів.
Заповітною мрією Гараса був жанровий живопис, але згодом митець переконується, що покликання його ‒ орнамент. Буковинці здавна є майстрами вишивання і килимарства.
Кмітливий хлопець ще змалку приглядався, як матуся вишиває, навіть брався й собі мережити подібні зразки на папері. Буваючи в Чернівцях, любив відвідувати ярмарки та базари, приглядався до людей та до їхнього одягу. Там він бачив веселкове багатство буковинських візерунків. Поміж них спостеріг і чужинські впливи.
З 1950-х років за орнаментами Георгія Гараса вишивальниці і ткалі з Буковини виготовляли чудові килими і вишивки. Роботи митця використовувала Чернівецька фабрика художніх виробів ім. Ю. Федьковича. Далеко поза межами України відомі рушники, сорочки, обруси, килими, серветки, порцелянові тарілки, виготовлені за зразками Георгія Гараса. Художник наполегливо творить нові зразки буковинського орнаменту, намагаючись зберегти в них чистоту стилю.
Він створив понад дві тисячі орнаментальних малюнків на основі буковинських орнаментів. Серед робіт ‒ схеми для вишивки рушників, обрусів, сорочок, подушок, ескізи листівок, вітальних адресних папок тощо. Крім орнаментів, Георгій Гарас створив низку портретів видатних українців: Тараса Шевченка, Богдана Хмельницького, Івана Франка, Сидора Воробкевича, Устима Кармелюка, Ольги Кобилянської та інші. Колекцію вишитих предметів побуту за орнаментами чоловіка виконала його дружина, Євдокія Гарас.
У Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї відкрита виставка «Георгій Гарас: скарбниця вишиваних взорів». Упродовж місяця експонуватимуться зразки з колекції фондів музею, роботи майстринь та відтворений у вишивці альбом «Георгій Гарас» 1972 року видання. Він так і не побачив довгоочікуване видання, яке пізніше перевидавався у 1974 р. і 2008 р.
Помер митець 31 січня 1972 року.
У Вашківцях діє музей-садиба Георгія Гараса, відкритий клопотами дружини митця ‒ Євдокії Гарас. Вона з чоловіком пережила трагедію, втративши обох дітей ‒ Михайлика і Наталочку. Ім'я Гараса носить мистецький Фонд імені Георгія Гараса.
Візерунки Георгія Гараса продовжують жити у вишивках народних майстрів.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел