18 лютого народилася Оксана Андріївна Петрусенко
Українська співачка (лірико-драматичне сопрано), народна артистка України, одна з кращих виконавиць українських народних пісень і романсів Оксана Андріївна Петрусенко народилася 18 лютого 1900 у Балаклії в бідній родині. Життя майбутньої співачки почалося в важких умовах, у бідності й нестачах. Дитиною вона співала в церковному хорі в Севастополі, грала на гітарі, рано почала працювати. З 14 років майбутня співачка працювала робітницею у порту Севастополя. Всі ці роки Ксенія була учасницею самодіяльних гуртків.
У 1917 р. вона приєдналася до аматорського гуртка, а в наступному році розпочала свою професійну кар'єру у трупі Херсонського державного побутового українського музично-драматичного театру. Першим її музичним наставником і першим чоловіком став завідувач музичної частини театру Петро Бойченко.
У 1923-1924 рр. О. Петрусенко навчалася у Київському музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка. Брала уроки в музичного педагога О. О. Муравйової. Проте не отримала спеціальної музичної звукової освіти.
Від 1921 р. співачка виступала у складі пересувних музично-драматичних труп України, Поволжя і Заволжя. Окремо давала концерти українських народних пісень. Її почали називати «українським соловейком».
У 1927 р. О. Петрусенко дебютувала як оперна співачка у Казанському оперному театрі, виконавши роль Оксани в опері «Черевички» П. І. Чайковського. Протягом наступних років працювала в оперних театрах Баку, Свердловська (нині Єкатеринбург), Самари, інших міст.
Від 1934 р. О. А. Петрусенко працює у Київському академічному театрі опери та балету УРСР. Ці шість київських років – роки її тріумфу та слави, час народження легенди і оформлення міфу примадонни. Коли в 1936 р. в Москві проходила Декада української літератури та мистецтва, у Великому театрі давали «Запорожця за Дунаєм» за участю Оксани Петрусенко стався справжній тріумф.
В останні роки життя Петрусенко настирливо запрошували на роботу до Москви працювати у Великому театрі, але вона відмовилася покинути Україну.
У зв’язку з хвилею репресій у 1937 р. її було звільнено з Київського театру, але невдовзі поновлено. У 1939 р. співачці було надано звання Народної артистки УРСР.
Зірка виконувала ролі у виставах «Наталка Полтавка», «Запорожець за Дунаєм», «Циганка Аза», «Сватання на Гончарівці», «Катерина», «Мазепа», «Пікова дама», «Князь Ігор», «Тоска» та інших.
Співачка мала яскравий драматичний талант, соковитий, унікально виразний голос великого діапазону. Партія Наталки в опері «Наталка Полтавка» принесла О. А. Петрусенко народну славу. Її виконання, на думку знавців, є шедевром вокальної творчості й поки не було перевершено.
Серед знакових ролей співачки: Одарка в опері «Запорожець за Дунаєм» С. С. Гулака-Артемовського, Тетяна – «Євгеній Онєгін» П. І. Чайковського, Ярославна – «Князь Ігор» О. П. Бородіна, Тоска – «Тоска» Дж. Пуччіні, Ліза – «Пікова дама» П. І. Чайковського, Джемма – «Овод» В. М. Трамбицького, Маргарита – «Фауст» Ш. Гуно, Марія – «Мазепа» П. І. Чайковського тощо.
Одночасно з роботою на сцені вона виступала на великих концертах, переважно зі своїми улюбленими українськими народними піснями. Успіх був надзвичайний.
У 1940 р., на восьмий день після народження другого сина, Оксана Андріївна Петрусенко раптово померла. Оксану Петрусенко поховали на Байковому цвинтарі поряд з могилами корифеїв української сцени Садовського і Заньковецької.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел