20 квітня – День вдячності волонтерам

«Хоча волонтерський рух став частиною фундаменту України, у нас досі не було особливої відзнаки, яка могла б стати символом нашої вдячності волонтерам і тим, хто дає силу цьому руху. Хто дає частинку свого власного життя, щоб допомогти врятувати життя інших. Тепер така відзнака є. Це серце. Золоте серце для простих людей, які захищають усіх нас. …чиє серце – золоте, і саме тому вони – волонтери.» Володимир Зеленський.

Щороку у цей день, 20 квітня, людство висловлює подяку всім, хто знайшов в собі силу, відвагу і доброту робити добрі справи, не вимагаючи винагороди. День визнання волонтерів відзначається на честь та пошану всіх добровольців у всьому світі, які допомагають іншим, не чекаючи нічого натомість.

У всьому світі налічується понад 1 мільярд добровольців. Всесвітні зусилля волонтерів дорівнюють 109 мільйонам штатних працівників. 70% волонтерської роботи не пов'язані з якоюсь організацією, а відбуваються неформально між людьми в їхніх спільнотах. 59% неформального волонтерства у всьому світі здійснюють жінки.

Волонтерство ‒ це не лише збір коштів чи речей, це в першу чергу ‒ спосіб життя. Вміння витрачати вільні хвилини на те, щоб комусь допомогти. Волонтерство – це один з способів, яким ми можемо прикривати одне одного під час російської агресії, надати допомогу під обстрілами, у прифронтових зонах чи тимчасово окупованих містах та підтримати вимушено переміщених осіб тощо. Відомі випадки, коли рятуючи інших, волонтери втрачали власні життя, каліцтво приводило до інвалідності.  

Кожен, хто проявляє турботу до української нації своїми великими та малими справами наближає час, коли українці матимуть мирне небо над головою у своїй незалежній, демократичній державі.

Сьогодні волонтери – це найпотужніша частина громадянського суспільства України. Це рух, який об’єднує всі міста й громади нашої держави та всі соціальні групи. І це ідея, яка залучає до української боротьби за свободу мільйони людей із різних країн світу. Волонтери України особливі, вони – справжні супергерої!

У перші дні війни Росії в Україні студенти закладів вищої освіти займаються волонтерством переважно за місцем перебування. Неоціненний внесок у справу наближення нашої перемоги роблять волонтери Державного біотехнологічного університету, а саме, викладачі:  доцентка кафедри менеджменту, бізнесу та адміністрування Катерина Сергіївна Богомолова, професор кафедри ЮНЕСКО «Філософія людського спілкування» та соціально-гуманітарних дисциплін Олександр Володимирович Воронянський, декан факультету управління торговельно-підприємницькою та митною діяльністю Наталія Михайлівна Пенкіна, заступниця декана факультету менеджменту, адміністрування та права, доцентка кафедри права та європейської інтеграції Шерстюк Світлана Валеріївна , завідувачка кафедри права та європейської інтеграції, доцентка Дуюнова Тетяна Василівна, декан факультету біотехнологій, професорка кафедри біотехнології, молекулярної біології та водних біоресурсів Щербак Олена Валентинівна та інші; здобувачі освіти Микита Галич, Дарʼя Остапович, Діана Бегмат, Антон Леонець, Микола Герасименко, Катерина Лучко, Михайло Крятов, Антон Пронькин, Віталій Романовській, Антон Борюшкін, Крістіна Гужва, Максим Вареця, Софія Михайлова-Сопа та інші. Всі вони активно займаються волонтерською діяльністю, допомагають у гуманітарних штабах, плетуть маскувальні сітки, закуповують амуніцію, пакують пакунки з продуктами на складах, ремонтують військову техніку, допомагають розбирати завали, підтримують ініціативу порятунку тварин зі звільнених міст і сіл України, а також долучаються і до інформаційного фронту.

Сьогодні Наукова бібліотека ДБТУ поспішає привітати всіх наших мужніх волонтерів, всіх небайдужих людей, які за покликом серця стали окремим фронтом у допомозі державі, військовим, переселенцям.  Дякуємо за неоціненну підтримку і допомогу нашим військовим, які боронять Україну від зовнішніх загроз. Ваші благодійні акції, збори коштів, доставлення необхідного обладнання та медичних засобів для наших захисників допомагають зберегти їхнє здоров'я і життя.

Українські волонтери – обличчя рідного краю, бо першими зустрічають із зони бойових дій наших земляків, організовують їх проживання та побут, проводжають за кордон; наші «очі та вуха», бо добре знають, що потрібно на передову та у гарячі точки; наші руки – бо розвантажують і завантажують тисячі тонн гуманітарної допомоги; наша комунікація – бо здійснюють сотні дзвінків аби організувати найскладнішу логістику.

Ми говоримо Вам всім величезне спасибі за те, що Ви даруєте своє тепло тим, хто його потребує, за Вашу допомогу, чуйність і доброту!

Бажаємо усім волонтерам доброго здоров’я, снаги, віри у Перемогу! Бережіть себе!

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел