6 квітня народився Борис Володимирович Підгородецький
Український етнограф, композитор, музичний критик, педагог Борис Володимирович Підгородецький народився 6 квітня 1873 року в місті Лубни. Змалечку був музично обдарований. Тут закінчив гімназію, потім Варшавський музичний інститут по класу флейти.
Організував в Лубнах хор, проводив концерти, брав участь в аматорських виставах; запрошував письменницю Любов Яновську для влаштування спектаклю на користь Товариства допомоги сільським учителькам й учителям. Мав добрі стосунки з етнографами К. П. Бочкарьовим та Василем П. Милорадовичем, що на той час проживали в Лубнах.
Докладав зусиль до організації безплатних лекцій-концертів, заходи здебільшого відбувалися в Народних домах – призначених для робітників і ремісників, у сільських місцевостях – для селян.
Щозими жив у Москві, викладав в Народній консерваторії хорове диригування, заснував музично-драматичний гурток «Кобзар», був постійним музичним критиком газети «Голос Москви»; із початком літа приїздив в Лубни. Робота Б. Підгорецького полягала у пропаганді української народної пісні серед учнівської молоді.
Як етнограф Б. Підгорецький відстоював науковий підхід у вивченні фольклору – наполягав на точності запису. За дорученням Музично-етнографічної комісії записав від українських селян близько 120 хорових пісень, у тому числі цикл обрядових величальних пісень. Підготував до друку збірку народних пісень «Золоті колоски» для дітей початкових та середніх класів.
У 1903 та 1912 рр. брав участь в експедиціях Музично-етнографічної комісії, разом з Є. Е. Линьовою, Олександром Масловим, Миколою Янчуком.
З 1915 р. викладав хоровий спів в Московській народній консерваторії. У 1918-1919 рр. працював музичним критиком в газеті «Известия ВЦИК»; досліджував творчість П. Сениці.
Борис Володимирович Підгородецький написав дві опери – «Купальна іскра», поставлена 1901 р. в Києві, «Бідна Ліза» – 1916 р., понад 100 романсів, фортепіанні твори, хори.
З січня 1916 р. і до останніх днів свого життя композитор працює на посаді викладача хорового диригування Народної консерваторії.
Помер в Москві 19 лютого 1919 року.
Український етнограф і композитор Борис Володимирович Підгородецький все своє життя був залюблений в українську народну пісню, намагався популяризувати й поширювати її, доносячи її неповторність і красу до різних верств суспільства. Кращі твори Б. Підгорецького, його музично-критичні статті не втратили свого художнього значення і в наші дні.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел