28 лютого народився Сергій Едуардович Борткевич
«Є щось неповторне в його музиці, насамперед унікальний мелодизм. І справді, Борткевич – справжній майстер красивих, наспівних мелодій, які отримують часом зовсім несподіваний розвиток.» Олеся Найдюк
Видатний український композитор, піаніст і педагог Сергій Едуардович Борткевич народився 28 лютого 1877 року у с. Благодатне на Харківщині. Початковою музичною освітою хлопчика займалася мати, згодом його навчав гри на фортепіано директор музичної школи Ілля Слатін. У Харкові Сергію випало щастя слухати твори А. Рубінштейна в авторському виконанні, а також симфонічні шедеври П. Чайковського, який під час концерту сам диригував оркестром, що також утвердило юнака у планах присвятити себе музиці. Проте мусив дослухатися батькових порад і вступив на юридичний факультет Санкт-Петеребурзького університету. А водночас – до консерваторії, де викладали М. Римський-Корсаков, О. Глазунов, А. Лядов, віолончеліст О. Вержбилович та інші знані композитори й музиканти. Сергій Борткевич встигає не лише добре навчатись, а й відвідувати вистави та концерти в оперних театрах.
Скласти випускні іспити в університеті не довелося, тому що його було закрито через студентські заворушення. Сергій мріяв навчатися музики за кордоном. Оскільки, щоб отримати дозвіл на виїзд за кордон потрібно було відбути військову службу, він записався добровольцем до полку Олександра Невського. Однак строга військова служба в суворому кліматі столичного міста була згубною для Сергія Борткевича. Казарма істотно підірвала здоров’я: невдовзі юнак захворів на тяжке запалення легень, ледве вижив. Влітку 1900 року він повернувся в сімейний маєток на Харківщині.
Через деякий час Сергій Борткевич вирішує продовжити музичне навчання в Німеччині. У консерваторії Лейпцига він навчається в класі одного з кращих учнів Ф. Ліста ‒ Альфреда Рейзенауера, який щиро полюбив талановитого учня. Сергій Борткевич успішно виступає на студентських концертах, отримує пропозицію зіграти Концерт ля-мажор Ференца Ліста в Мюнхені й дістає премію Роберта Шумана як найкращий студент-виконавець року. Преса тих часів відгукувалася про гру Сергія Едуардовича Борткевича як про на диво тонку, вишукану і продуману. Про нього писали, як про музиканта з виключними артистичними даними, з хорошою технікою. Хвороба змусила його повернутися в маєток батьків. Там він познайомився зі своєю майбутньою дружиною й одружився. З молодою дружиною Сергій Борткевич повернувся до Берліна, де прожив 10 років. Впродовж 1904-1914 рр. викладав у Консерваторії Клінворта-Шарвенка у Берліні. Там він познайомився з дордрехтським піаністом і композитором Гуго ван Даленом (1888-1967 рр.), з яким товаришував до самої смерті.
Його перші композиторські опуси були не зовсім вдалі. Свій перший фортепіанний концерт (тв. 1) Сергій Борткевич знищив після прем'єри 1906 року. Другий твір не був опублікований, а твір № 3 був опублікований Данієлем Разером (Daniel Rather) у 1906 в Лейпцигу, першим, хто роздивився талант молодого композитора. За ці роки він виступав з концертами не лише в Німеччині, але й в Австро-Угорщині, Італії, Росії, Франції.
У 1914 році, коли почалась Перша світова війна, Сергій Борткевич разом з багатьма своїми земляками змушений був виїхати з країни. Поступово музикант відмовляється від виконання творів інших композиторів і обмежує репертуар лише власними композиціями. Він пише: «Кар’єра віртуоза мене цікавить все менше і менше. Я граю свої власні твори й намагаюся показати, як вони мають бути відтворені». Сергій Борткевич повертається на батьківщину. Тут він не лише виступає з концертами, але й створює нові твори: Концерт для скрипки з оркестром оп.22, Віолончельний концерт оп.20, «The Little Wanderer» соч.21 для фортепіано, Поезія Поля Верлена для голосу і фортепіано оп.23, Trois Morceaux для фортепіано оп. 24. Відкриває у Харкові приватні фортепіанні курси.
У листопаді 1920 року С. Е. Борткевич емігрує. З 20 доларами в кишені він опиняється в Константинополі, де винаймає кімнату і фортепіано. Твори композитора сподобалися султанові, який не лише підтримав композитора, але й рекомендував його найвищим колам як кращого викладача-піаніста. Після перенесеної малярії він грає концерт в американському коледжі в Бебеці. Незабаром Сергій Едуардович Борткевич починає викладати в Греко-російській консерваторії, отримує визнання товариства. Через півтора року переїжджає у Відень. Саме у Відні відбуваються прем’єри його творів.
1929 р. подружжя Борткевичів повертається до Берліна. Тут композитор пише нові твори для фортепіано, віолончелі, оперу «Акробати», про постановку якої було домовлено з керівництвом одного з театрів. Однак 1933 року до влади в Німеччині приходять нацисти, твори «неарійця» Борткевича вилучають з репертуару театрів і музикантів, рішення про постановку опери скасовується. Композитор повертається до Відня.
У 1945 р. у будинок Борткевичів влучила бомба. Деякі твори були назавжди втрачені. На щастя, згодом рукописи обидвох симфоній були віднайдені в каліфорнійській бібліотеці.
Період Другої світової війни тяжко позначився на житті Борткевичів. Матеріально якось вижити допомагала праця Сергія Едуардовича у Віденській міській консерваторії, а з 1947 р. – пенсія від громади Відня. Натомість моральні страждання немолодого композитора просто виснажували: 1949 р. у його дружини виявили маніакальну депресію; здоров’я самого Сергія Борткевича ставало дедалі гіршим. Увечері 25 жовтня 1952 р., через два дні після складної операції, композитор помер.
Творчість Сергія Борткевича – рідкісний зразок українського інструментального романтизму першої половини ХХ століття. Ще за життя ноти композитора видавались у престижних видавництвах Німеччини, Австрії та Угорщини. Сергій Борткевич як піаніст давав сольні концерти у Празі, Мюнхені, Лейпцизі, Будапешті, виступав як запрошений диригент із найкращими європейськими оркестрами.
Композитор Сергій Борткевич є автором 74 творів (15 із яких, на жаль, вважаються втраченими). Нині музику Сергія Борткевича виконують відомі українські колективи, його творчість досліджують музикознавці, його талант стає складовою української музичної культури.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел