2 березня народилася Анна-Галя Горбач

Українська перекладачка, літературознавиця, громадсько-політична діячка (Німеччина) Анна-Галя Горбач народилася 2 березня 1924 року в місті Бродина (нині Івано-Франківська область). До грудня 1940 р. ходила до румунської школи, освіту здобула уже в Німеччині.

Брала активну участь в роботі німецької секції Міжнародної Амністії, займалася у 60-80-х інформуванням світової громадськості про політичні репресії в Україні. Була однією з співорганізаторів протестних кампаній на захист В. Стуса, І. Світличного, М. Горбаля, В. Чорновола та інших українських в'язнів, вела з ними активне листування.

Авторка праць «Епічні стилістичні засоби козацьких дум», «Ольга Кобилянська і німецька культура», «Українські карпатські казки».

Переклала на німецьку мову й видала твори М. Коцюбинського, Г. Хоткевича. В. Стуса, Є. Сверстюка, В. Марченка, І. Калинця, В. Шевчука, Ю. Андруховича та ін., загалом близько 50 перекладів. Упорядкувала й видала німецькою мовою 6 антологій української прози ‒ «Синій листопад», «Криниця для спраглих» та української новелістики про Чорнобиль. 

Була ініціаторкою  серії німецькомовних перекладів «Самвидав України». Виступала зі статтями в німецьких та українських виданнях з розвідками про українсько-німецькі та українсько-румунські літературні взаємини. Її переклади українських класиків німецькою мовою зробили українську літературу доступною для ширшого кола читачів. Вона також була активною учасницею українського правозахисного руху в Німеччині та багато зробила для захисту прав українців.

У 1995 році разом зі своїм чоловіком Олексою Горбачем заснувала видавництво «Бродина» (Brodina Verlag), яке видавало і розповсюджувало у Німеччині твори українських письменників.

Подружжя Горбачів було ініціатором створення єдиної у Німеччині спеціалізованої кафедри україністики при Грайфсвальдському університеті.

Останні роки життя Анна-Галя Горбач присвятила видаванню праць свого чоловіка, Олекси Горбача. Зокрема у Львові 2006 року вийшло його дослідження «Арґо в Україні».

Вона отримала багато нагород та відзнак за свою діяльність, серед яких Премія імені Василя Стуса, Орден княгині Ольги III ступеня, Премія імені Олени Теліги та інші.

Мешкала у м. Райхельсгайм. Померла 11 червня 2011 року.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел