7 липня народився Іван Кучугура-Кучеренко
7 липня 1878 р. у селі Мурафа на Харківщині народився український кобзар Іван Іович Кучугура-Кучеренко. В дитинстві перехворів на віспу і втратив зір, тому мав поводиря. У 12 років навчився грати на бандурі, пізніше став подорожувати Україною і Росією, виконуючи українській пісні та думи. Його репертуар налічував близько 300 пісень. Автор пісень «На високій дуже кручі», «На смерть Тараса Шевченка», «Дума про Петлюру», «Гайдамацький марш» та інші
Визначною подією у житті кобзаря стала й поїздка до Петербурга (1913). Там він провів три місяці, узяв участь у сорока концертах, що відбувалися у вищих та середніх навчальних закладах, жіночих інститутах, на засіданнях Російського географічного товариства, у Археологічному інституті тощо. Після Петербурга українське товариство «Кобзар» запросило Івана Йовича дати кілька виступів у Москві.
Повернувшись до України, він продовжив мистецьку діяльність. Події 1917 р. внесли корективи до творчого спрямування митця. Як палкий український патріот він став істинним культурним фронтом для Української Центральної Ради та УНР. Зокрема, заснував творче українське тріо – кобзар І. Кучугура-Кучеренко, артист П. Цимбал та декламатор К. Даниленко із рефератом «Про самостійну Українську Державу». Ансамбль їздив Україною, давав концерти по містах і селах, займався організацією «Просвіт», яких за сприяння митців виникло більше двохсот. За особливі заслуги з розбудови України та популяризації українського слова отримав звання Національного артиста УНР (1919).
У післяреволюційні часи Іван Кучугура-Кучеренко продовжував давати концерти майже у всіх райцентрах тодішньої Харківської губернії під час яких поширював правдиву інформацію про Українську автокефальну православну церкву (УАПЦ). Також кобзарював біля храмів та монастирів. Радянська влада спочатку досить поблажливо поставилась до українського співця. Дозволивши йому працювати у Мураф’янському клубі, виступати з концертами, вона намагалася схилити митця на свій бік.
У 1925 році за вагомі заслуги в розвитку кобзарського мистецтва І. Кучугурі-Кучеренку було присвоєно звання народного артиста УРСР.
У 1937 році український кобзар Іван Кучугура-Кучеренко стає об'єктом репресій. 3 серпня 1937 року у помешканні кобзаря було проведено обшук, під час якого було вилучено записи з біографічними спогадами, подяку від «Просвіти» та декілька зошитів. Його було заарештовано за «участь у контрреволюційній організації» і засуджено до розстрілу. Вирок було виконано 24 листопада 1937 року.
24 січня 1958 року українського кобзаря Івана Іовича Кучугуру-Кучеренка, закатованого у сталінських катівнях, було реабілітовано.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел