15 червня народився Іван Васильович Миколайчук

Видатний український кіноактор, сценарист, режисер, письменник, лауреат Шевченківської премії Іван Васильович Миколайчук народився 15 червня 1941 р. у селі Чорториї Чернівецької області. Навчався у Чернівецькому музичному училищі, театрі-студії при Чернівецькому музично-драматичному театрі ім. О. Кобилянської. У 1963-1965 рр. навчався на кіноакторському факультеті Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.

Першу свою роль Іван Васильович зіграв у 12 років. Це була роль старого Івана, батька Софії у виставі «Безталанна» за п'єсою Михайла Старицького. У селі існувала своя театральна трупа, яка майже щомісяця ставила спектаклі, але чоловіки навідріз відмовилися грати старого немічного солдата. Івану Миколайчуку довірили цю досить нетипову для підлітка роль, з якою він блискуче впорався і став повноправним членом сільської театральної трупи. Вистава витримала 36 показів протягом трьох років.

Загальне визнання йому принесли ролі молодого Тараса Шевченка у фільмі «Сон» та Івана Палійчука у «Тінях забутих предків». «Тіні забутих предків» увійшли до Книги рекордів Гіннеса, здобувши 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них – 24 Гран-прі) у 21 країні, рахуючи Італію, Грецію, Аргентину. Гарвардський університет вніс стрічку  до списку обов'язкових для перегляду студентам, які претендують на вищий ступінь у кінознавстві.

Іван Миколайчук був зіркою світового масштабу. Під час показу фільму «Білий птах з чорною ознакою» на кінофестивалі «Fest» у Белграді був присутнім американський астронавт Ніл Армстронг, який опісля зустрівся із Миколайчуком, сказавши йому: «Іване, із тобою я готовий знову летіти на Місяць!». А Жан-Поль Бельмондо, дізнавшись, що Миколайчук знімається в Болгарії, прийшов на знімальний майданчик і запросив на кілька годин до бару перед своїм відльотом.

Іван Миколайчук був не лише актором та режисером, але й сценаристом та автором музичного оформлення багатьох своїх фільмів. А перший кіносценарій – «Живий хрест у мертвій діброві», в основі якого лежала правдива історія про сільських Ромео і Джульєтту, він написав у 17 років.

1979 року на кіностудії імені О. Довженко було знято фільм «Вавилон ХХ» за романом Василя Земляка «Лебедина зграя», в якому Миколайчук виступив сценаристом, режисером, актором і навіть композитором. 1980 року картина здобула приз «За найкращу режисуру» на Всесоюзному кінофестивалі у Душанбе.

На творчому рахунку Івана Миколайчука – 34 кіноролі, 9 написаних сценаріїв, 2 режисерські роботи. Його називали душею українського поетичного кіно, аристократом духу, блискучим самородком. генієм сучасності, народним артистом через те, що його знали й любили мільйони, хоч від держави він мав лише звання Заслуженого артиста України (1968 р.)

І. В. Миколайчук лауреат Всесоюзного кінофестивалю в номінації «Премія за режисуру» за 1980 рік. Знімався у фільмах: «Сон» (1964), «Тіні забутих предків» (1964), «Гадюка» (1965), «Анничка» (1968) «Камінний хрест» (1968), «Захар Беркут» (1971), «Тривожний місяць вересень» (1976), «Вавилон ХХ» (1979), «Лісова пісня. Мавка» (1981), «Така пізня, така тепла осінь» (1981) та ін.

Іван Миколайчук став «хрещеним батьком» вокального тріо «Золоті ключі». Саме він запросив Марічку Миколайчук та її подруг Валентину Ковальську та Ніну Матвієнко заспівати разом кілька народних пісень для фільму «Пропала Грамота». Експеримент виявився настільки вдалим, що тріо вийшло на велику сцену і зажило своїм життям.

Актор помер від раку шлунка 3 серпня 1987 року.

На честь Івана Миколайчука названі вулиці у Києві, Львові, Полтаві, Івано-Франківську, Кропивницькому, Вінниці, Коломиї, Чернівцях та Ковелі. 25 грудня 2015 року Вінницька міська рада своїм рішенням № 71 перейменувала вулицю та провулок Фелікса Кона на вулицю та провулок Івана Миколайчука.

На честь видатного українця названо 49 курінь УПЮ імені Івана Миколайчука. Також на честь митця названий астероїд ‒ 8244 Миколайчук та всеукраїнський фестиваль народної пісні та кіно, присвячений 75-річчю актора ‒ Миколайчук-Фест.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел