21-27 жовтня  – Міжнародний тиждень відкритого доступу

21-27 жовтня 2024 року у світі відзначається Міжнародний Тиждень Відкритого Доступу, під час якого його прихильники діляться досвідом та ідеями щодо впровадження безплатного, швидкого, постійного, повнотекстового доступу в режимі реального часу до наукових і навчальних матеріалів, що реалізується для будь-якого користувача у глобальній інформаційній мережі.

Тиждень відкритого доступу – 2024 проходить під гаслом «Суспільство понад комерціалізації». Тема Міжнародного тижня відкритого доступу цього року продовжує тогорічну тему «Спільнота понад комерціалізацію». Ця тема підкреслює потребу надати переваги підходам до відкритої науки, які насамперед слугують інтересам громадськості та академічної спільноти. Цей безпрецедентний крок – продовження  обговорення теми другий рік поспіль – підкреслює важливість цієї розмови та надає можливість перетворити дискусії на колективні дії.

Доступ до інформації означає, що кожна людина має право шукати, одержувати і поширювати інформацію. Це право є невіддільною частиною права на свободу вираження поглядів, яке гарантується статтею 19 Загальної декларації прав людини.

Передумовами виникнення руху за відкритий доступ стали зростання цін на наукові журнали та інтенсивний розвиток інформаційних технологій. Початок наукової дискусії про те, як пришвидшити розвиток науки в глобальному вимірі розпочався ще з середини ХХ ст. у США. А в 1991 р. було створено перший відкритий архів з фізичних та комп'ютерних наук, відомий сьогодні як ArXiv (arXiv.org). У 1998 р. пройшов Американський науковий форум з відкритого доступу (American Scientist Open Access Forum), на якому дослідники обговорювали проблеми доступу до наукової інформації. Одна з таких проблем – висока вартість передплати наукових журналів, яка визначається тисячами доларів на рік і постійно зростає. У 2001 р. 34 000 науковців підписали Лист до наукових видавців, у якому відображено ідею відкритого доступу. У 2002 р. було оприлюднено Будапештську ініціативу відкритого доступу (BOAI), де було сформульовано поняття відкритого доступу, що включає:

• безплатний онлайн доступ до наукової літератури;

• вільне використання для досліджень, навчання та інших цілей;

• право автора на контроль над своєю роботою і право на посилання та цитування.

В українському суспільстві поняття «відкритий доступ» закріпилося після прийняття у 2013 р. ДСТУ 7448:2013 «Бібліотечно-інформаційна діяльність. Терміни і визначення понять».

Сьогодні реалізуються два шляхи відкритого доступу: архіви відкритого доступу («зелений шлях»), що пропонують самоархівування науковцями своїх робіт, та журнали відкритого доступу («золотий шлях»), що впроваджують нову фінансову модель, коли за процес наукового видавництва сплачують не передплатники журналів, а автори або інституції.

Широку підтримку відкритому доступу сьогодні надають усі учасники процесу наукової комунікації: науковці науково-освітніх організацій, видавці, бібліотеки, оскільки всі отримують певні переваги.

Для науковців це: вільний доступ до останніх досліджень у галузі; більш активне поширення та вплив їхніх робіт, а отже більше цитування та науковий авторитет. Для науково-освітніх організацій: авторитет, престиж у науковому світі та рейтинги, а також нові можливості управління науковою комунікацією організації. Для видавців: ширша присутність та видимість видання, зростання цитування та підвищення імпакт-фактора.

Для бібліотек: легкий доступ до джерел наукової інформації, якісне задоволення інформаційних потреб користувачів, нові партнерства із науковцями, викладачами, видавцями.

Для національної економіки, розвитку науки та суспільства відкритий доступ забезпечує прискорення наукового прогресу, продуктивності, передачі знань.

Існують різні види наукових журналів, які надають вільний безплатний доступ до своїх публікацій. Можна виділити декілька типів таких видань:

• журнали відкритого доступу, які надають вільний онлайн доступ для читачів без будь-яких фінансових, юридичних та технічних перешкод;

• гібридні журнали відкритого доступу, які надають вільний онлайн доступ без будь-яких затримок лише до тих статей, вільний доступ, який оплачений авторами (їхніми установами чи грантодавцями);

• журнали із затримкою відкритого доступу, які надають вільний онлайн доступ після закінчення періоду ембарго.

Дані наукових досліджень можуть розміщуватися також в архівах (репозитаріях) відкритого доступу. Виділяють інституційні електронні архіви; тематичні електронні архіви; агрегатори, де представлено дані з декількох архівів; архіви державні, де є урядові дані.

Репозитарії відкритого доступу забезпечують вільний доступ до наукових матеріалів, їх архівування та збереження на довготривалій основі, можливість обміну метаданими, гарантують незмінність е-публікації.

Під час заходів тижня планується обговорити наступні питання: що втрачає суспільство, коли невелика кількість корпорацій, а не самі дослідники, контролюють розповсюдження знань; яка ціна бізнес-моделей, що закріплюють екстремальні рівні прибутку видавців; коли збір і використання персональних даних починає підривати академічну свободу; чи може комерціалізація працювати на підтримку суспільних інтересів; як можна використовувати контрольовані спільнотами інфраструктури (сервери препринтів, репозитарії та відкриті видавничі платформи) для задоволення інтересів дослідників і громадськості; як можна просувати моделі поведінки, засновані на інтересах спільнот.

Ресурси Тижня відкритого доступу до інформації:

Сайт «Відкриті дані»: https://data.gov.ua/

Сайт «Міжнародний тиждень відкритого доступу»: https://openaccessweek.org/

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел