7 липня народився  Іван Кучугура-Кучеренко

7 липня 1878 р. у селі Мурафа на Харківщині народився український кобзар Іван Іович Кучугура-Кучеренко. В дитинстві перехворів на віспу і втратив зір, тому мав поводиря. У 12 років навчився грати на бандурі, пізніше став подорожувати Україною і Росією, виконуючи українській пісні та думи. Його репертуар налічував близько 300 пісень. Автор пісень «На високій дуже кручі», «На смерть Тараса Шевченка», «Дума про Петлюру», «Гайдамацький марш» та інші

Визначною подією у житті кобзаря стала й поїздка до Петербурга (1913). Там він провів три місяці, взяв участь у сорока концертах, що відбувалися у вищих та середніх навчальних закладах, жіночих інститутах, на засіданнях Російського географічного товариства, в Археологічному інституті тощо. Після Петербурга українське товариство «Кобзар» запросило Івана Іовича дати кілька виступів у Москві.

Повернувшись до України, він продовжив мистецьку діяльність. Події 1917 р. внесли корективи до творчого спрямування митця. Як палкий український патріот він став істинним культурним фронтом для Української Центральної Ради та УНР. Зокрема, заснував творче українське тріо – кобзар І. Кучугура-Кучеренко, артист П. Цимбал та декламатор К. Даниленко із рефератом «Про самостійну Українську Державу». Ансамбль їздив Україною, давав концерти по містах і селах, займався організацією «Просвіт», яких за сприяння митців виникло понад двохсот. За особливі заслуги з розбудови України та популяризації українського слова отримав звання Національного артиста УНР (1919).