Видатний живописець, педагог, засновник Харківської художньої школи № 1 ім. І. Рєпіна (1944) Семен Маркович Прохоров народився 11 лютого 1873 року в місті Малоярославець (Калузька губернія) в сім'ї ткача. У 1904 році закінчив Московське училище живопису, скульптури та архітектури, 1909 року ‒ Петербурзьку академію мистецтв (в Іллі Рєпіна). Навчання пройшло успішно.
Бувши студентом, митець одержав премію А. Куїнджі за роботу «Без панів». З чотирьох його конкурсних ескізів два було премійованими. Картина «Хвора дитина», за яку він одержав звання художника, була придбана Академією мистецтв.
Життєвий і творчий шлях Семена Марковича Прохорова був пов'язаний з Харковом. Саме в Харкові він прожив 35 років, викладав у Харківському художньому училищі (у 1913-1922 роках), у Харківському художньому інституті (у 1922-1948 роках). У 1944 році, до сторіччя з дня народження Іллі Юхимовича Рєпіна, в пам'ять про великого художника і свого вчителя, Семен Прохоров заснував Харківську художню школу № 1 ім. І. Рєпіна, яка працює донині.
Він виховав харківську плеяду талановитих живописців і графіків, серед яких відомі художники М. Черемних і М. Котов.
Його творчість займає одне з провідних місць в українському образотворчому мистецтві першої половини ХХ століття. Серед численних творів Семена Марковича: «Хвора дитина» (1909), «Портрет О. М. Горького» (1910), цикл «В колонії» (1915-1918), «Женці» (1922-1923), «Подружки» (1923), «Чотири пори року» (1923), «Українська дівчина» (1925), «Дівчина в червоній хустці» (1926), «Піонер» (1928), «Українка» (1929), «Дівоча голова» (1923), «Портрет хлопчика в капелюсі» (1931), «Тарас Шевченко на засланні» (1939) та інші.
Помер 23 липня 1948 року в Харкові.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Створено: лютий, 2025