Embedded Files
Український художник, педагог Василь Іванович Забашта народився 18 липня 1918 року на хуторі Бабенків Харківської області у багатодітній родині. Був молодшим з одинадцяти дітей у родині, батько походив зі старовинного чумацького роду. З дитинства любив малювати. Малював скрізь, на парканах, на стінах хати, на корі дерев. У 12 років написав перший портрет, олійними фарбами, свого дядька по фотографії.
В 1937-1939 рр. навчався в Харківському художньому училищі. У 1939 році був призваний до армії та відправлений радистом на війну з Фінляндією. Після важкого поранення він довгий час провів у госпіталях і повернувся додому в травні 1941 року. На початку Другої світової війни пішов добровольцем на фронт, отримав поранення. Він пройшов через усі пекла війни, до Берліна і Праги. Нагороджений орденами Слави II та III ступенів, медалями.
Після війни, у 1946-1947 рр. навчався у Харківському художньому інституті. 1951 року закінчив Київський художній інститут.
Брав участь у республіканських (1949), всесоюзних (1954), зарубіжних (1955) виставках. Став членом Національної спілки художників України (1951). З листопада 1956 до квітня 1957 року перебував у складі першої творчої групи радянських художників у Китаї.
З 1952 року працював у Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури. Як педагог виховав плеяду художників, які достойно репрезентують пейзажну майстерню реалістичного живопису.
Керував художньою студією Жовтневого палацу культури (Київ, 1952-1976). Працював у Товаристві охорони пам'яток історії та культури України (1972-1985). Співорганізатор та член правління Всеукраїнської громадської організації «Зелений світ» (1989-1994). Протягом 1972-1978 рр. обіймав посаду декана живописного, графічного та скульптурного факультетів. З 1993 року керує навчально-творчою майстернею пейзажного живопису.
Майстер історично-жанрових картин, портрета, пейзажу та натюрморту. Серед його робіт «„Язика“ привели», «С. Гулак-Артемовський і М. Глинка», «П. І. Чайковський у М. В. Лисенка», «У роки окупації», «М. Лисенко і Леся Українка», «Спогади про Україну», «Салют Перемоги», «Мати», «Захід сонця», «Бабине літо», «Літнє небо», «Кирило-Мефодіївське братство», «Прометей духу» та інші.
У 1999 році отримав звання Народного художника України. Від 2001 року ‒ почесний громадянин міста Ізюм.
Автор низки статей, книги спогадів «Шлях до творчості» з трьох частин ‒ «Ангел на греблі», «Мої вчителі та друзі», «Творчість».
Помер Василь Забашта 20 квітня 2016 року.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: липень, 2025
Page updated
Google Sites
Report abuse