4 червня народився Олександр Єлисейович Ільченко

Визнання авторові принесла повість «Серце жде», після кількох редакцій – «Петербурзька осінь», присвячена Т. Г. Шевченкові. Вперше твір побачив світ у 1939 році й перевидавався 20 разів.

З 1939 року Олександр Ільченко – член Спілки письменників СРСР. Працював в редакціях дитячих журналів «Червоні квіти», «Знання та праця», «Весела бригада», редактором видавництва ЦК ЛКСМУ. У 1939 році письменник переїхав до Києва, працював редактором Дитвидаву. Тоді ж почав писати історико-біографічний кіносценарій «Тарас Шевченко», задумав сценарій двосерійного фільму про Мамая. Але війна обірвала творчі плани митця.

У роки Другої світової війни письменник деякий час жив у Ташкенті. Протягом року видав шість книг: повісті, нариси, публіцистика.

1943 року вийшла друком химерна повість-казка для дорослих російською мовою «Рукавичка». Через двадцять п'ять років вона побачить світ мовою оригіналу під назвою «Солом'яна рукавичка».

З січня 1943 року О. Ільченко працював у Москві редактором відділу літератури в журналі «Україна» та спеціальним кореспондентом газети «Известия», де продовжував працювати й в повоєнні роки.

Наприкінці 1943 року письменник оселився у щойно звільненому від фашистських окупантів Києві. 1945 року Олександр Ільченко написав сценарій казково-героїчної кінокомедії «Козак Мамай».

У 1958 році вийшов друком роман «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця». Твір набув великої популярності. Роман супроводжував шквал позитивних рецензій від літературних критиків, читачі буквально розібрали його на цитати.

Більш як за 60 років творчої праці письменника вийшло понад 60 окремих видань: роман, повісті, оповідання, нариси, есе, публіцистика, п’єси, кіносценарії, переклади. Твори О. Ільченка «Петербурзька осінь», «Звичайний хлопець», «Рукавичка», «Італійське каприччо» та роман «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай та чужа молодиця» багато разів перевидавалася українською, російською та іншими мовами.

За сценаріями Олександра Ільченка було створено художній фільм «Роман і Франческа» та кілька документальних фільмів.

Олександр Єлисейович віддавав багато сил громадській діяльності. Був членом правління Спілки письменників СРСР, заступником голови правління Товариства «СРСР – Італія» у Москві та віцепрезидентом Товариства «СРСР – Італія» в Україні, головою Республіканської комісії прийняття до Спілки письменників УРСР. Мав урядові та відзнаки.

Помер О. Ільченко  16 вересня 1994 року. Похований на Байковому кладовищі.

У 2017 році, у Києві, на фасаді будинку № 73 по вулиці Володимирській, де з 1972 року до кінця життя жив Олександр Ільченко, встановлена меморіальна дошка на вшанування його пам'яті.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Оновлено: червень, 2025

До 1-го тому вибраних творів відомого українського радянського письменника входить лірико-гумористичний роман «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця» про звитяжні, інколи сумні, а частіше веселі пригоди невмирущого Козака Мамая – лукавого філософа, жартуна і характерника. В своїх героях автор відтворює риси українського національного характеру.

До 2-го тому ввійшла історико-біографічна повість письменника та сценариста О. Ільченка присвячено одному з важливих періодів життя Т. Шевченка – осені, проведеної ним у Петербурзі після повернення із заслання (жовтень-грудень 1858 року). У столиці недавнього солдата зустріли його щирі друзі, зокрема: англійський трагік Айра Олдрідж, грузинський поет Акакій Церетелі, композитор Семен Гулак-Артемовський, видавець та романіст П. Куліш, родина віцепрезидента Академії мистецтв графа Федора Толстого, кріпаки з України та простолюдини Петербургу. Разом з героєм книги читачі переживуть години роздумів та мрій поета, гнівні сутички з його ідейними супротивниками, нестерпну тугу за рідною і милою Україною, тяжку працю опанування мистецтва гравюри, хвилини щастя і хвилини розпачу…

Приємного перегляду!