Український письменник, публіцист Пилип Никифорович Загоруйко народився 27 червня 1900 р. в с. Іллінці на Вінниччині. Юнак закінчив школу і гімназію.
Пилип Никифорович брав участь у Визвольних змаганнях 1917-1921 років. 1921 року опинився в таборах інтернованих у Польщі, був активним автором часописів «Веселка», «За Україну», «Український Сурмач», газети «Залізний Стрілець» (усі в Каліші), де в 1922–1923 рр. публікував вірші і прозу. З 1922 року навчався на факультеті гуманітарних наук Варшавського університету.
У Каліші книжку видав «Спогади» (1922), планував видати драму «Розбита мрія», збірку віршів «Порвана струна» та збірку новел «Тіні і плаї». Пилип Никифорович Загоруйко використовував псевдонім Наглядач.
Від 1923 року працював на різних роботах на Волині. З 1925 року письменник жив у Харкові та керував справами Всеукраїнського комітету Спілки сільськогосподарських лісових робітників, згодом – завідував бюро виступів Міського комітету письменників.
У 1926 році П. Н. Загоруйко друкує оповідання в часописах «Культура і Побут», «С-Г Пролетар», «Службовець», «Нова Громада», «Всесвіт». Окремо видав збірки «Пакет» (1928), «Ранок», «По той бік греблі» (1929), повісті «Манівцями», «Огні» (1930).
Збірка творів українського письменника, що став жертвою сталінського терору, Пилипа Загоруйка (1900-1935) «У вогненному колі» вийшла друком 1933 року в серії «Масова художня бібліотека». Видання відкриває оповідання «Лжеударник», присвячене проблемам характерного для тієї епохи явища ‒ ударництва. Також опубліковано оповідання «У вогненному колі», за яким збірка й отримала свою назву.
Вперше заарештований 16 червня 1927 року як колишній петлюрівець, але 23 червня його звільнили. 16 грудня 1933 року заарештований вдруге, цього разу за звинуваченням у контрреволюційній діяльності та шпигунстві, засуджений до розстрілу.
Був розстріляний 25.02.1935 р. Похований в місті Харкові.
Реабілітований 1965 року.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Створено: червень, 2025