6 лютого народився Юрій Юрійович Шовкопляс  

У 1941 році Юрій Юрійович був призначений редактором газети «Література і мистецтво». З початком Другої світової війни Юрій Шовкопляс вступає добровольцем до лав Червоної Армії, стає літературним працівником газети «Ворошиловець» Харківського воєнного округу. У грудні 1941 року Юрій Шовкопляс був переведений до газети 57 армії «Сталинский воин» на посаду спецкореспондента. 57 армія діяла на дільниці Слов'янськ-Барвінкове-Лозова й входила до складу Південного фронту.

Наприкінці 1942 року Юрій Шовкопляс був відкликаний у розпорядження Політуправління фронту та разом зі штабом фронту відступив до району Туапсе. Там був призначений до газети «Вперед к победе!» Чорноморської групи військ Закавказького фронту, а в листопаді був переведений до газети «Вперед за Родину» Північної групи військ Закавказького фронту.

У листопаді 1943 року він захворів на запалення легенів та понад два місяці перебував у госпіталі. У січні 1944 року письменник входить до складу 4-го Українського фронту, а у лютому він був призначений на посаду спецкореспондента до газети цього фронту «Сталинское знамя». День Перемоги Юрій Шовкопляс із редакцією «Сталинского знамени» зустрів у чеському місті Моравська Острава.

У 1949-1951 роках Юрій Юрійович стає керівником кафедри журналістики Харківського університету та Харківської організації СПУ (1953-1956). З 1956 по 1960 рік він стає головним редактором журналу «Прапор».

Письменник Юрій Шовкопляс відомий зокрема як автор першого в українській літературі детективного серіалу («Проникливість лікаря Піддубного», 1929), а отже як основоположник українського детективу. Але більшість його творів не є детективами та оповідають про життя радянських людей різного фаху: інженерів, науковців, лікарів тощо.

Юрій Шовкопляс ‒ автор збірок оповідань: «Геній» (1928), «Пробудження вночі» (1929), «Проникливість лікаря Піддубного», «Студенти», «Професор» (1930), «Договір на змагання» (1931), «Пригоди песика Джемки», «Лист» (1934), «Скажені вовки» (1941); повісті: «Весна над морем», «Проект електрифікації» (1929), «Земляний похід» (1933), «Починається юність» (1938); романи: «Завтра» (1931), «Інженери» (ч. 1 ‒ 1934, ч. 2 ‒ 1937, нове, доповнене видання ‒ 1967), «Людина живе двічі» (1962), «Лікарю, вилікуй себе самого!» (1964); зб. нарисів: «Електричний СРСР» (1932), «Народження електричного струму» (1936). Вибрані твори у 2-х томах (1973).

Життя письменника обірвалося 12 жовтня 1978 року у Харкові. Ім'я Юрія Шовкопляса міцно пов’язане з становленням та розвитком української прози, його творчість є вагомим внеском в українську літературу.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Створено: лютий, 2025