1 липня народився Володимир Володимирович  Вакуленко

Готував до друку і видав альманах «Ізюмська гора» (2007), де надруковані і його твори. Координатор готичного проєкту та ведучий презентації журналу «Четвер номер 30» (тема «Готика»). Січень-липень 2009 року ‒ головний редактор журналу перекладів «DzeRkaLo» (вийшло друком 2 числа).

Кореспондент журналу «Мистецькі грані» (2009). Координатор і упорядник декількох журналів та альманахів. Співорганізатор літературних проєктів, які вийшли друком.

Володимир Вакуленко писав у різних жанрах ‒ від поезії та прози до дитячих книжок. Його авторська палітра була багатогранною ‒ він міг легко перейти від ніжної дитячої казки до жорсткої соціальної сатири або глибоко особистого щоденника.

В. В. Вакуленко ‒ автор книг: «Монограмота» (2008), «Ви…не» (2011), «Сонечкова сім'я» (2011), «Ми, Провінція!» (2012). «Інфаркт для ґурманів. Щоденник вар'ята»(2016), «Татусева Книга» (2014) та багато ін.  Книгу «Я перетворююсь… Щоденник окупації. Вибрані вірші»  видано у 1023 році (посмертно).

Нещодавно подали до друку його свіженьку книгу для дітей (Видавництво Старого Лева), яка невдовзі побачить світ.

Він має численні публікації в журналах, антологіях, альманахах як в дорослих виданнях, так і в дитячих. Упорядник і співупорядник кількох друкованих проєктів, організатор та учасник численних літературних акцій та фестивалів. Твори перекладали кримськотатарською, білоруською, німецькою, англійською, есперанто та російською мовами. Він жив скромно, але залишив по собі яскравий слід у серцях тисяч читачів. Його життєве кредо ‒ «писати для людей, для дітей, для правди».Володимир Володимирович Вакуленко є лауреатом багатьох премій: міжнародної літературної премії імені Олеся Ульяненка, Всеукраїнського конкурсу імені Леся Мартовича,  міжнародного конкурсу «Коронація слова» (Спеціальна відзнака в номінації «Пісенна лірика»). Нагороджений відзнакою «Срібний тризуб» до 20-ліття Незалежності України за літературні досягнення (2011).

Володимир Вакуленко був не просто українським письменником ‒ він був голосом совісті, батьком, поетом, перекладачем, редактором, громадським діячем, а згодом і героєм трагічної доби.

Наприкінці березня 2022 року під час російського вторгнення в Україну село Капитолівка Ізюмського району на Харківщині, де мешкав Вакуленко, окупували російські військові. За словами колишньої дружини Володимира Ірини Новицької, росіяни викрали Вакуленка за доносом. Подальші місце перебування його та його сина Віталія були невідомі. Поліціянти відкрили кримінальну справа за фактом викрадення. Востаннє на зв'язок Володимир виходив 7 березня 2022 року. За словами свідків, російські терористи звернулись до місцевих мешканців з вимогою поховати тіло письменника 12 травня 2022 року.

Після звільнення села, колеги Вакуленка знайшли його щоденник, закопаний у рідному садку за день до викрадення. Після розшифровки трьох десятків рукописних листів, батьки мали ухвалити рішення щодо публікації тексту ‒ сам письменник просив віддати його людям, «коли наші прийдуть».

Після того, як ЗСУ звільнили від росіян Ізюм, у місті виявили місце масового поховання. Станом на початок вересня там знайшли понад 400 тіл. Поховання проводила місцева ритуальна служба, вона й вела журнал із відомостями про вбитих росіянами місцевих жителів, у якому під номером 319 були вказані дані Вакуленка.

Спершу правоохоронці заперечували цю інформацію, 20 жовтня в ефірі «Єдиних новин» речник прокуратури Харківщини заявив, що під номером 319 було виявлено тіло невідомої жінки.

Однак розслідувачі Суспільного знайшли фото тіла № 319, зроблене перед похованням. На ньому були прострелені документи Володимира Вакуленка, також було видно татуювання на руці, схоже на те, що мав письменник. Наприкінці листопада дані про загибель Вакуленка підтвердила ДНК-експертиза. У тілі було знайдено дві кулі від пістолета Макарова. Його життя було обірване в березні 2022 року під час окупації Ізюмського району російськими військами.

Посмертно Володимир Вакуленко нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Створено: червень, 2025