13 січня народилася Любов Трохимівна Мала 

У 1954 р. науковиця захистила докторську дисертацію на тему: «Зміни серцево-судинної системи при туберкульозі». 

До 1955 р. Любов Мала була доценткою кафедри факультетської терапії, у лютому 1955 р. – серпні 1961 р. – завідувачка кафедри факультетсько-шпитальної терапії, у 1961-1984 рр. – завідувачка кафедри шпитальної терапії, у 1984-1986 – очолювала кафедру внутрішніх хвороб Харківського медичного інституту.

Основні наукові праці Любові Малої присвячені вивченню захворювання серцево-судинної системи при туберкульозі, ролі нейрогуральних механізмів регуляції в уникненні захворювань серцево-судинної системи при хронічній недостатності кровообігу, а також клінічної фармакології. Вона вперше в Україні організувала кардіологічні відділення для хворих на гострий інфаркт міокарда. Перша в Україні у 70-ті рр. ХХ століття Любов Трохимівна впровадила в практику систему поетапного лікування хворих з інфарктом міокарда (стаціонарний, санаторно-курортний і амбулаторно-поліклінічний етапи). 

Заснувала в Харкові (1981) філіал Київського НДІ кардіології ім. академіка М. Д. Стражеска, де стала директоркою. У 1986 р. на основі філії створено НДІ терапії, який вона очолювала до кінця свого життя. Любов Мала – автор понад 600 наукових праць, в тому числі 24 монографій, 50 патентів та винаходів, 38 методичних рекомендацій.

За монографії «Інфаркт міокарда» і «Серцеві глікозиди» Любов Мала прижиттєво відзначена іменною премією (двічі – 1983, 1988) корифея вітчизняної медицини М.Д. Стражеска, грамотою ім. С. І. Вавилова (1989), почесною медаллю ім. С .П. Боткіна (1984) і двічі премією ім. П. І. Шатілова (1981, 1983). Підготувала 35 докторів і 186 кандидатів медичних наук. 

Любов Трохимівна відзначена  званням «Людина року» Американським автобіографічним інститутом (1996). Її імʼя включено Міжнародним біографічним центром (Кембридж, Велика Британія) до  видання «2000 видатних учених ХХ ст.» (1998). Почесний громадянин м. Харків (1999).

Любов Мала була відзначена орденами Трудового Червоного Прапора (1960), Богдана Хмельницького III ступеня (1995), Ярослава Мудрого V ступеня (1998), ордена Держави і Золотої медалі Польської академії медичних наук (1999); вшанована звання Героя Соціалістичної Праці і Золотої медалі «Серп і Молот» (1979); Героя України із врученням Ордена Держави «Золота зірка» (1999), ордена Великої Вітчизняної війни ІІ ступеня (1985), 14 медалями. За цикл наукових праць «Дослідження фундаментальних механізмів дії оксиду азоту на серцево-судинну систему як основи патогенетичного лікування її захворювань» нагороджена Державною премією України в галузі науки та техніки 2003 року (посмертно).

Померла Любов Мала 14 квітня 2003 року після тяжкої нетривалої хвороби на 85-му році життя. Похована на алеї Героїв на 2-му кладовищі в м. Харкові, де у 2004 році був встановлений її бронзовий бюст.

З метою увічнення пам'яті Любов Трохимівни на фасадах ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України» і Харківського національного медичного університету встановлені меморіальні пам'ятні дошки, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 213-р від 9.04.2004 р. Інституту терапії АМН України привласнено ім'я Л.Т. Малої, а у 2017 році у Харкові її ім'ям названо проспект, на якому розташовано Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України. У травні 2023 року колишня вулиця Станюковича у Дніпровському районі Києва отримала нову назву на честь Любові Малої.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Оновлено: січень, 2025