18 лютого народилася Оксана Андріївна Петрусенко

 Від 1921 р. співачка виступала у складі пересувних музично-драматичних труп України, Поволжя і Заволжя. Окремо давала концерти українських народних пісень. Її почали називати «українським соловейком».

У 1927 р. О. Петрусенко дебютувала як оперна співачка у Казанському оперному театрі, виконавши роль Оксани в опері «Черевички» П. І. Чайковського. Протягом наступних років працювала в оперних театрах Баку, Свердловська (нині Єкатеринбург), Самари, інших міст.

Від 1934 р. О. А. Петрусенко працює у Київському академічному театрі опери та балету УРСР. Ці шість київських років – роки її тріумфу та слави, час народження легенди та оформлення міфу примадонни. Коли в 1936 р. в Москві проходила Декада української літератури та мистецтва, у Великому  театрі давали «Запорожця за Дунаєм» за участю Оксани Петрусенко стався справжній тріумф.

В останні роки життя Петрусенко настирливо запрошували на роботу до Москви працювати у Великому  театрі, але вона відмовилася покинути Україну.

У зв’язку з хвилею репресій у 1937 р. її було звільнено з Київського театру, але невдовзі поновлено. У 1939 р. співачці було надано звання Народної артистки УРСР.

Зірка виконувала ролі у виставах «Наталка Полтавка», «Запорожець за Дунаєм», «Циганка Аза», «Сватання на Гончарівці», «Катерина», «Мазепа», «Пікова дама», «Князь Ігор», «Тоска» та інших.

Співачка мала яскравий драматичний талант, соковитий, унікально виразний голос великого діапазону.  Партія Наталки в опері «Наталка Полтавка» принесла О. А. Петрусенко народну славу. Її виконання, на думку знавців, є шедевром вокальної творчості й поки не було перевершено.

Серед знакових ролей співачки: Одарка в опері «Запорожець за Дунаєм» С. С. Гулака-Артемовського, Тетяна – «Євгеній Онєгін» П. І. Чайковського, Ярославна – «Князь Ігор» О. П. Бородіна, Тоска – «Тоска» Дж. Пуччіні, Ліза – «Пікова дама» П. І. Чайковського, Джемма – «Овод» В. М. Трамбицького, Маргарита – «Фауст» Ш. Гуно, Марія – «Мазепа» П. І. Чайковського тощо.

Одночасно з роботою на сцені вона виступала на великих концертах, переважно зі своїми улюбленими українськими народними піснями. Успіх був надзвичайний.

У 1940 р., на восьмий день після народження другого сина, Оксана Андріївна Петрусенко раптово померла. Оксану Петрусенко поховали на Байковому цвинтарі поряд з могилами корифеїв української сцени Садовського і Заньковецької.

Одна з вулиць міста Балаклії, де народилася співачка,  носить її імʼя. У вересні 1962 року в районному будинку культури відкрито кімнату-музей О. Петрусенко, а 16 лютого 1991 року в Балаклійському краєзнавчому музеї створено експозицію «О. Петрусенко ‒ видатна українська співачка», яка присвячена її життю і творчості. З 1972 року в останню неділю травня в Балаклії проводяться свята пам'яті О. А. Петрусенко, на яких виступають місцеві аматори.

У 2000 році була випущена поштова марка України, присвячена 100-річчю від дня народження співачки. Національний банк України у 2010 році випустив в обіг пам'ятну монету, номінальною вартістю 5 гривень, присвячена О. Петрусенко.

На честь співачки на будинку в Києві, де вона жила (вулиця Богдана Хмельницького, 66), встановлена меморіальна дошка. Ім'ям співачки названо одну з вулиць Києва, Краматорська, Львова, Кременчука та смт Борова на Київщині

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Оновлено: лютий, 2025