Видатний український економіст, історик, соціолог, педагог, публіцист, громадський діяч, член Центральної Ради УНР Михайло Іванович Туган-Барановський народився 20 січня 1865 року в селі Солоне на Харківщині. Навчався юнак у Московській, Київській та Харківській гімназіях. У 1884 році Михайло Іванович вступив на фізико-математичний факультет Харківського університету, водночас він продовжував поглиблено вивчати суспільні науки, виявляв інтерес до праць засновника німецької класичної філософії Іммануїла Канта (1724-1804). У 1888 році він закінчив фізико-математичний факультет, здобувши ступінь кандидата фізико-математичних наук, а у 1890 році – юридичний факультет цього ж університету.
З 1893 року М. І. Туган-Барановський працює у Департаменті торгівлі та мануфактур Міністерства фінансів і пише свою першу наукову працю «Промышленные кризисы современной Англии, их причины и влияние на народную жизнь». За цю роботу у 1894 році в Московському університеті йому було присуджено ступінь магістра політекономії. А у січні 1895 року М. І. Туган-Барановський був зарахований на посаду приват-доцента Петербурзького університету, в стінах якого розпочалась його блискуча викладацька та наукова діяльність. У 1898 році вчений захистив у Московському університеті докторську дисертацію «Русская фабрика в прошлом и настоящем».
У 1901 році за соціалістичні погляди його було відсторонено від викладацької діяльності та вислано до Полтавської губернії, де він проводив активну громадську діяльність. Під час перебування в Україні М. І. Туган-Барановський продовжив свою наукову діяльність, критично осмислюючи політико-економічні, філософські, соціологічні та правові проблеми. Він також вів активну громадську діяльність був повітовим і губернським гласним, брав участь в обстеженні стану і потреб сільського господарства, яке проводилося за завданням уряду напередодні столипінських реформ. Результатом узагальнених досліджень у цей період стала робота «Очерки из новейшей истории политической экономии и социализма» (1903). Звертає на себе критично-бережне ставлення до наукових здобутків попередників: Адама Сміта, Давіда Рікардо, Томаса Мальтуса, Роберта Оуена, Шарля Фур'є, Карла Маркса, представників німецької історичної та австрійської шкіл, інших видатних мислителів і економістів.
Перебуваючи в Україні, на Полтавщині, М. І. Туган-Барановський зацікавився аграрною проблематикою: у 1905 році вийшла праця «Земельная реформа. Очерк движения в пользу земельной реформы и практические выводы».
У 1905 році після повернення до Санкт-Петербурга М. І. Туган-Барановський обіймає посаду приват-доцента, працює і продовжує свою наукову, педагогічну та громадську діяльність аж до заборони займатися викладанням. Він бере активну участь у виданні та редагуванні ряду наукових журналів. Створює та очолює журнал «Вестник кооперации».У 1905 році вчений вийшов до Полтавського земського зібрання з пропозицією про встановлення першого в Україні пам'ятника Тарасу Шевченку у Полтаві та розпочав збирати кошти для цієї мети, яку і було реалізовано у 1926 році скульптором І. П. Кавалерідзе.
У 1905 році вчений повертається до Петербурзького університету на посаду приват-доцента. Тоді ж він бере участь у редагуванні першої української енциклопедії «Украинский народ в его прошлом и настоящем», перший том якої побачив світ у Петербурзі 1914 року, а другий – у 1916 році. Видатна праця вченого «Основы политической экономии» виходить у Санкт-Петербурзі у 1909 році. Книга була відзначена Великою премією Імператорської Академії наук, а її автора – визнано одним з найкращих фахівців з політичної економії.
М. І. Туган-Барановський був професором відродженого за його участю у 1917 р. Київського українського державного університету, де на посаді декана юридичного факультету викладав курс політичної економії та грошового обігу. Михайло Іванович ‒ один із засновників Національної академії наук України, генеральний секретар фінансів УНР (1917-1918 рр.).
У 1918 році М. І. Туган-Барановський бере активну участь у створенні Української академії наук (УАН) та її соціально-економічного відділу. Вчений увійшов до першого основного складу УАН, його було обрано академіком за спеціальністю «теоретична економія».
М. І. Туган-Барановський раптово помер від серцевого нападу 22 січня 1919 року і похований в Одесі.
Сьогодні ім'я видатного вченого, громадського діяча широко відоме науковій громадськості України та світу. М. І. Туган-Барановський – перший економіст-східноєвропеєць, чиї наукові теорії визнали закордонні вчені різних шкіл і напрямків. Один із найкращих знавців кон'юнктурних економічних циклів, автор численних праць про теорію вартості, розподілу суспільного доходу, історію господарського розвитку та кооперативних основ господарської діяльності.
Наукова спадщина вченого становить близько 140 великих праць, що торкаються майже всіх ділянок економічної науки, яку і сьогодні пильно вивчають в Америці й Канаді, країнах Західної Європи, в Японії.
На визнання його заслуг Національна академія наук України в 1991 р. заснувала премію ім. М. І. Туган-Барановського за видатні роботи в галузі економічних наук. Академія економічних наук України з 1997 р. нагороджує вчених «Золотою медаллю імені М. І. Туган-Барановського» за значний особистий внесок у розвиток економічних і науково-технічних сфер та активну суспільну діяльність на благо й розвиток України. Прагнучи увіковічнити пам'ять про вченого, його друзі й однодумці влаштували при Українській академії наук кабінет М. І. Туган-Барановського. Йозеф Шумпетер (австрійський і американський економіст) називав його найкращим слов'янським економістом.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: січень, 2025