Embedded Files
Доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент Академії наук України, видатний український вчений в галузі онкології та мікробіології, фундатор принципово нового напрямку досліджень, спрямованих на створення протипухлинних аутовакцин Дмитро Григорович Затула народився 11 лютого 1923 року на Харківщині у багатодітній селянській родині.
Після закінчення середньої школи в 1940 р. Дмитро Затула вступив до Харківського військово-авіаційного училища і в 1942 р., отримавши спеціальність штурмана транспортної авіації, служив в діючій армії. Як військовий льотчик здійснив 270 бойових вильотів. Весну 1945 р. Дмитро Затула зустрів на Балканах, а День Перемоги ‒ у Белграді. Після закінчення війни він виконував спеціальні рейси у Нюрнберг під час Нюрнберзького процесу, а також в Японію та Китай (Маньчжурію). Нагороджений чотирма військовими орденами й медалями.
Після війни Дмитро Затула мобілізувався з армії та вступив на біологічний факультет Харківського державного університету (нині Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна). Дмитро Григорович був старанним і наполегливим студентом, приділяв особливу увагу лабораторним заняттям, на яких найповніше розкривається його талант експериментатора і дослідника.
Непересічні успіхи у навчанні студента 4 курсу Дмитра Затули були помічені директором Харківського хіміко-фармацевтичного інституту М.А. Ангарською. За її сприяння він був зарахований до інституту на посаду наукового співробітника, що підтримало його матеріально та розкрило хист науковця.
Працював молодшим науковим співробітником Харківського рентген-радіологічного інституту (нині ДУ Інститут медичної радіології та онкології ім. С. П. Григор'єва Національної академії медичних наук України). У 1953-1963 роках ‒ науковий співробітник, старший науковий співробітник в Київському інституті епідеміології й мікробіології (нині ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського Національної Академії медичних наук України»).
У 1970 році ‒ заступник, а у 1970-1977 роках ‒ директор Інституту мікробіології й вірусології імені Д. К. Заболотного АН УРСР. Дмитро Григорович Затула активно сприяв розвитку наукових досліджень відділу антибіотиків Інституту, зокрема вивченню біологічних і хімічних властивостей протимікробних і антибластомних сполук із вищих рослин та створенню на їх основі нових ефективних комплексних лікарських засобів для медицини. У 1977-1987 роках ‒ директор Інституту проблем онкології ім. Р. Є. Кавецького АН УРСР (нині Інститут експериментальної патології, онкології та радіобіології імені Р. Є. Кавецького НАН України).
Дмитро Затула першим показав дійсну можливість використання антигенів виділеного ним мікробного штаму для діагностики онкологічних захворювань; обґрунтував принципи пошуків модуляторів протипухлинного імунітету; створив специфічну протипухлинну вакцину, скеровану на запобігання рецидивам і метастазам у радикально оперованих хворих на рак.
Автор більше як 200 наукових праць, 7 монографій, 5 винаходів, підготував 10 кандидатів наук.
Помер Дмитро Григорович Затула 10 червня 1987 року у Києві.
Дмитро Григорович Затула завжди був надзвичайно спостережливим експериментатором і глибоким аналітиком, генератором наукових ідей, які намагався втілити в життя. В його особистості широко поєднувався талант організатора науки, скромність, порядність і доброзичливість.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Створено: лютий, 2025
Page updated
Google Sites
Report abuse