6 березня народився Сергій Натанович Бернштейн 

У 1908 році Сергій Натанович Бернштейн захистив магістерську дисертацію «Исследование и интегрирование уравнений с частными производными второго порядка эллиптического типа» в Харківському університеті (нині ‒ Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна). Ця дисертація містила рішення двох проблем (19-ї та 20-ї) з-поміж тих двадцяти трьох, які були поставлені Д. Гільбертом на Паризькому міжнародному з'їзді математиків у 1900 році (мова йде про 23 важливих математичних проблеми, розв'язання яких, на думку Гільберта, сприяло б подальшому розвитку математики). Це був унікальний у світі випадок, щоб дисертація на перший науковий ступінь містила вирішення двох відомих проблем.

З ініціативи Бернштейна та Д. Синцова відкрито Український інститут математичних наук (від 1933 ‒ Науково-дослідний інститут математики та механіки при Харківському університеті, проіснував до 1950), його директором призначено Бернштейна (1928-1931 рр.).

З 1935 року працював у Інституті математики АН СРСР. Академія наук містилася тоді в Ленінграді, академікам за статутом там і потрібно було жити. Та Сергій Натанович не поспішав переїжджати, він був прив'язаний до Харкова та мав тут ще багато справ. Він на той час був директором Всеукраїнського науково-дослідного математичного інституту в Харкові та виконував відповідальні доручення Наркомпросу України (Народний комісаріат просвіти) з організації вищої математичної освіти та наукової роботи у вишах, брав участь у розробці програм з математики для вищої та середньої школи. У 1930 році як голова оргкомітету він проводить велику роботу зі скликання 1-го Всесоюзного з’їзду математиків. Особисто його заслуга, що з’їзд проводиться у Харкові.

На з’їзд приїхали провідні математики з усіх країн. Куратор з’їзду «партійний товариш» наполегливо домагався від С. Бернштейна, щоб той організував від учасників вітальний лист товаришу Сталіну. Прямо відмовити було неможливо та Сергій Натанович пояснив відмову тим, що вченим треба буде повертатися до своїх країн, які не підтримують політику нашої держави, у них виникнуть непередбачені складнощі.

За спогадами сучасників, Сергій Бернштейн був людиною принциповою, кожну свою дію обмірковував ‒ якщо щось не збігалося з його уявленнями про моральність, він, не звертаючи уваги на наслідки, чинив так, як вважав вірним.

Основні роботи належать до теорії диференціальних рівнянь, теорії функцій і теорії ймовірностей. Він встановив умови аналітичності розв'язків рівнянь 2-го порядку еліптичного і параболічного типів, розробив нові методи розв'язування граничних задач для нелінійних рівнянь еліптичного типу. Автор «Курсу теорії ймовірностей», який визнаний видатним явищем у світовій теоретико-ймовірнісній літературі.

Помер Сергій Натанович Бернштейн 26 жовтня 1968 року.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Створено: березень, 2025