Лук.15:11-32 11 И вновь Йешуа сказал: "У одного человека было два сына. 12 Младший сказал своему отцу: 'Отец, отдай мне причитающуюся мне часть имения'. Тогда отец поделил между ними имущество. 13 Младший сын сразу обратил свою долю в наличные деньги, покинул дом и направился в далёкую страну, где растратил их, живя распутно. 14 Когда же он израсходовал все деньги, по всей той стране начался сильный голод, и он оказался в крайней нужде. 15 Тогда он пошёл и нанялся к одному из жителей той страны, который послал его в поле пасти свиней. 16 Он был готов наполнить желудок рожками, которые ели свиньи, но никто ему не давал. 17 Наконец, он пришёл в себя и сказал: 'У моего отца столько наёмных работников, и всем с избытком хватает пищи; я же умираю от голода! 18 Встану и возвращусь к отцу и скажу ему: 'Отец, я согрешил против Небес и против тебя; 19 и больше не достоин называться твоим сыном; относись ко мне, как к своим наёмным работникам'". 20 Итак, он поднялся и пошёл к отцу. Когда он был ещё далеко, отец увидел его и сердце его наполнилось жалостью. Он подбежал, крепко обнял его и поцеловал. 21 Сын сказал ему: 'Отец, я согрешил против Небес и против тебя; я больше недостоин называться твоим сыном', 22 но отец велел своим рабам: 'Скорее, принесите лучшую одежду, и оденьте его; наденьте ему на палец кольцо и обуйте его. 23 И приведите откормленного телёнка и заколите его. Давайте есть и праздновать!' 24 Потому что мой сын был мёртв, а теперь жив! Он пропадал, а теперь нашёлся!' И они стали веселиться. 25 Старший же сын был в поле. Подойдя к дому, он услышал музыку и шум веселья. 26 Тогда он подозвал одного из слуг и спросил: 'Что происходит?' 27 Слуга сказал ему: 'Твой брат пришел, и отец заколол откормленного телёнка, потому что тот вернулся к нему целый и невредимый'. 28 Но старший сын рассердился и не захотел входить в дом. Тогда отец вышел и стал упрашивать его. 29 'Послушай, - ответил сын, - я работал на тебя все эти годы и не было случая, чтобы я ослушался твоих приказаний. Но ты ни разу не дал мне и козлёнка, чтобы я мог повеселиться с друзьями. 30 И вот приходит твой сын, промотавший твоё имущество с распутными женщинами, и ты для него закалываешь откормленного телёнка!' 31 'Сын, ты всегда со мной, - ответил отец, - и всё, что у меня есть, принадлежит тебе. 32 Мы должны радоваться и веселиться, потому что твой брат был мёртв, и ожил, пропал и нашёлся'".
Обращаю внимание на то что старший брат образно указывает нам на народ Творца на ЙеГуду, а младший на всех тех, кто покинул Творца, но покаялся и вернулся, вернулся к Творцу!
Хочу обратить внимание ваше на то что в этой истории опять-таки речь идет о пире, или застолье, что в свою очередь нам опять-таки напоминает то что мы будем совершать сегодня!
Лук.22:13-20 13 Они пошли и всё оказалось так, как им сказал Йешуа, и они приготовили Седер. 14 Когда подошло время, Йешуа и посланники расположились за столом, 15 и он сказал им: "Я в самом деле очень хотел отпраздновать этот Седер с вами до того, как умру! 16 Ибо говорю вам точно, что не буду вновь праздновать его до тех пор, пока он не приобретёт свой полный смысл в Эло’им Царстве". 17 3атем, взяв чашу с вином, он произнёс браху и сказал: "Возьмите и разделите между собой. 18 Ибо говорю вам, что отныне я не стану пить 'плода виноградной лозы', пока не наступит Эло’им Царство". 19 Также, взяв кусок мацы, он произнёс браху, разломил её, дал им и сказал: "Это моё тело, которое отдаётся за вас; делайте это в память обо мне". 20 То же самое он сделал с чашей после ужина, говоря: "Эта чаша - Новый Договор, скреплённый моей кровью, проливаемой за вас.
Как видите, Йешуа позаботился об учениках, чтоб они были вместе и были на праздновании Песах, что по сути есть свадьба, ведь после этих событий Йешуа взошёл на крест. Дабы объединить под собой всю церковь, и дать надежду тем, кто ищет надежды войти в царствие Творца!
Другими словами, вступил в отношение с церковью которую создал!
И сегодня в первый день недели первого месяца нового 2025 года мы так же будем учувствовать в святом причастии, дабы вспомнить те события и сотворить их заново дабы быть сопричастниками его естества! Ми будем делать это как делали вчера и третьего дня, дыбы не забывать тот подвиг что был совершён за нас и за наших предков, дабы мы были спасены и имели жизнь и жизнь вечную!
1Кор.11:23-26 23 Ибо то, что я получил от Господина, я в точности передал вам - что Господин Йешуа, в ту ночь, когда был предан, взял хлеб, 24 и, произнеся над ним браху, разломил его и сказал: "Это моё тело, оно для вас. Делайте это в воспоминание обо мне"; 25 и также чашу после трапезы, говоря: "Эта чаша - Новый Договор, скрепляемый моей кровью; всякий раз, когда вы будете пить её, делайте это в память обо мне". 26 Ибо всякий раз, когда вы едите этот хлеб и пьёте чашу, вы провозглашаете смерть Господина до тех пор, пока он не придёт.
Так же и мы вспоминаем и подтверждаем тем что учувствуем в трапезе дабы засвидетельствовать всему миру что и мы ученики Господина Йешуа, и дети Творца нашего ЯХВХ Эло’им, и засвидетельствовать что верим, что и мы после оставления нашей телесной храмины войдем в присутствие нашего Отца Небес!
Проповедь слушать онлайн
Лук.15:11-32 11 І Він оповів: У чоловіка одного було два сини. 12 І молодший із них сказав батькові: Дай мені, батьку, належну частину маєтку! І той поділив поміж ними маєток. 13 А по небагатьох днях зібрав син молодший усе, та й подавсь до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно. 14 А як він усе прожив, настав голод великий у тім краї, і він став бідувати. 15 І пішов він тоді і пристав до одного з мешканців тієї землі, а той вислав його на поля свої пасти свиней. 16 І бажав він наповнити шлунка свого хоч стручками, що їли їх свині, та ніхто не давав їх йому. 17 Тоді він спам'ятався й сказав: Скільки в батька мого наймитів мають хліба аж надмір, а я отут з голоду гину! 18 Устану, і піду я до батька свого, та й скажу йому: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе... 19 Недостойний я вже зватись сином твоїм; прийми ж мене, як одного з своїх наймитів... 20 І, вставши, пішов він до батька свого. А коли він далеко ще був, його батько вгледів його, і переповнився жалем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його! 21 І озвався до нього той син: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм... 22 А батько рабам своїм каже: Принесіть негайно одежу найкращу, і його зодягніть, і персня подайте на руку йому, а сандалі на ноги. 23 Приведіть теля відгодоване та заколіть, будемо їсти й радіти, 24 бо цей син мій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся! І почали веселитись вони. 25 А син старший його був на полі. І коли він ішов й наближався до дому, почув музики та танці. 26 І покликав одного зо слуг, та й спитав: Що це таке? 27 А той каже йому: То вернувся твій брат, і твій батько звелів заколоти теля відгодоване, бож здоровим його він прийняв. 28 І розгнівався той, і ввійти не хотів. Тоді вийшов батько його й став просити його. 29 А той відповів і до батька сказав: Ото, стільки років служу я тобі, і ніколи наказу твого не порушив, ти ж ніколи мені й козеняти не дав, щоб із приятелями своїми потішився я... 30 Коли ж син твій вернувся оцей, що проїв твій маєток із блудницями, ти для нього звелів заколоти теля відгодоване... 31 І сказав він йому: Ти завжди зо мною, дитино, і все моє то твоє! 32 Веселитись та тішитись треба було, бо цей брат твій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся!
Звертаю увагу на те, що старший брат образно вказує нам на народ Творця на Єгуду, а молодший на всіх тих, хто покинув Творця, але покаявся і повернувся, повернувся до Творця!
Також хочу звернути вашу увагу на те, що в цій історії знову-таки мова йде про бенкет, або застілля, що в свою чергу нам знову-таки нагадує те, що ми будемо робити сьогодні!
Лук.22:13-20 13 І вони відійшли, і знайшли, як Він їм говорив, і зачали там готувати пасху. 14 А коли настав час, сів до столу, і апостоли з Ним. 15 І промовив до них: Я дуже бажав спожити цю пасху із вами, перш ніж муки прийму. 16 Бо кажу вам, що вже споживати не буду її, поки сповниться в Божому Царстві вона. 17 Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: Візьміть її, і поділіть між собою. 18 Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного, доки Божеє Царство не прийде. 19 Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене! 20 По вечері так само ж і чашу, говорячи: Оця чаша Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.
Як бачите, Йешуа подбав про учнів, щоб вони були разом і були на святкуванні Песах, що по суті є весілля, адже після цих подій Йешуа зійшов на хрест. Щоб об'єднати під собою всю церкву і дати надію тим, хто шукає надії увійти до царства Творця!
Іншими словами, він так ставився до церкви, яку створив!
І сьогодні в перший день тижня першого місяця нового 2025 року ми також будемо відчувати у святому причасті, щоб згадати ті події і створити їх наново, щоб бути причасниками його єства! Ми будемо робити це як робили вчора і третього дня, щоб не забувати той подвиг що був скоєний за нас і за наших предків, щоб ми були врятовані та мали життя та життя вічне!
1Кор.11:23-26 23 Бо прийняв я від Пана, що й вам передав, що Пан Ісус ночі тієї, як виданий був, узяв хліб, 24 подяку віддав, і переломив, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас ломається. Це робіть на спомин про Мене! 25 Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: Ця чаша Новий Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене! 26 Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, смерть Пана звіщаєте, аж доки Він прийде.
Так само і ми згадуємо і підтверджуємо тим, що відчуваємо в трапезі, щоб засвідчити всьому світу, що і ми учні Пана Єшуа, і діти Творця нашого ЯХВХ Ело'ім, і засвідчити що віримо, що і ми після залишення нашої тілесної храмини увійдемо в присутність нашого Батька Небес!