14. Диврей гаЙамим II

2-я Паралипоменон 2 Параліпоменон

📜 Диврей гаЙамим Бет — Хроніка Храму, Царства і Покаяння

Це книга про спадкоємство, священну спадщину і болісні наслідки вибору. Вона відкривається урочистим зведенням Храму Шломо — кульмінацією Завіту Давида — і завершується темрявою Вавилонського вигнання. У ній царство Юдеї розглядається не просто як політична реальність, а як літургійний простір, де кожне рішення царя має духовні наслідки.

✨ Основні акценти:

Шломо та зведення Храму: мудрість, слава, молитва освячення — момент вершини духовної близькості.
Царі Юдеї як священні управителі: кожен цар — випробування серця: чи повернеться він до Завіту чи втратить шлях?
Пророчі нагадування: пророки приходять не як політичні критики, а як носії світла Завіту.
Реформації і падіння: святі миті відновлення (Йосафат, Хізкіяху, Йошіягу), що спалахують на тлі поступового занепаду.
Зруйнування Єрусалиму: духовний крах, що відлунює в болючому ритмі відчуження і надії.

🔍 Структура і стиль:

На відміну від книг Царів, Диврей гаЙамим Бет фокусується виключно на царях Юдеї — династії Давида. Літературна тканина насичена храмовим ритмом: все обертається навколо служіння, левітів, свят і духовного ладу. Текст звучить як спроба побачити історію очима Храму — не як політика, а як богослужіння.

🌿 Богословське звучання:

Це не просто хроніка — це молитва про вірність, покаяння і надію. У ній народ обирає між світлом храму і тінню ідолів. Але навіть серед краху — останні рядки книги свідчать про початок повернення, про те, що Завіт триває…

Название

В Танахе книги Паралипоменон называются «Дивре́й ха-ями́м» (ивр. ‏דִבְרֵי הַיָּמִים‏‎ — «деяния дней»). В Септуагинте книги называются «Паралипомéнон» (др.-греч. παραλειπομένων — «пропущенное»). Очевидно, переводчики Септуагинты рассматривали книги Паралипоменон как дополнение к историческим книгам Библии. Так же («Паралипоменон») называются две книги славянской и русской Библии. Название «Paralipomenon» принято и в Вульгате (в критическом издании — также под названием «Verba dierum» — «Слова дней», аналогично названию на еврейском). Название «Хроники» употребляется в протестантских переводах Библии (англ. Chronicles, нем. Chronik, франц. Chroniques).

Общая характеристика

Изначально книга Хроник — единая книга; её деление на две части впервые встречается в Септуагинте, откуда оно перешло в другие переводы Библии; начиная с XV века, это деление принято и в изданиях еврейской Библии (Танаха). В Танахе книга Хроник является заключающей раздел Писаний (и всего Танаха) и это место она занимает в большинстве рукописей и в печатных изданиях Библии. Однако в ряде манускриптов книга Хроник открывает раздел Писаний. В Септуагинте книга Хроник помещена среди исторических книг, после книги Царей. Этот порядок был принят Вульгатой, откуда он перешёл в некоторые современные переводы Библии[1].

Мишна (Трактат Иома, 1:6) сообщает, что книга Хроник была среди тех книг, которые читали первосвященнику перед наступлением Йом-Киппур, чтобы тот случайно не заснул и не был за это отстранён от участия в храмовой церемонии[1].

Содержание книги

Первые 9 глав книги Паралипоменон перечисляется родословная от Адама, затем евреев. Всю остальную книгу первой и всю вторую рассказывается история правления Иудейских царей до возвращения из рабства. Сначала рассказывается о смерти Саула (первого иудейского царя), затем рассказывается о Давиде (X век до н. э.), Соломоне (сыне Давида) и о других их преемниках.

Книга Паралипоменон излагает историю Израиля со времени царя Давида (X век до н. э.) до падения Иудейского царства в правление царя Седекии (Цидкияһy) (VI век до н. э.). Пространное введение, состоящее преимущественно из различных списков, служит фоном исторического повествования книги, которая завершается выдержкой из эдикта Кира, заимствованной из книги Ездры.

Книгу Хроник можно подразделить на три основные части:

Введение (перечисляются родословные) (1Пар. 1—9);
История Израиля под властью Давида и Соломона (1Пар. 10 — 2Пар. 9);
История Иудейского царства со времени его образования в результате распада царства Соломона и вплоть до его падения (2Пар. 10—36).

https://ru.wikipedia.org/wiki/Паралипоменон