Слушать онлайн: 06 Глава слушать 06 Глава слушать Телеграмм канал
Ответ Ийова ЭЛИФАЗУ (Эль это золото)
/1/ И ВОЗВЫСИЛ ИЙОВ ГОЛОС СВОЙ, И СКАЗАЛ:
/2/ ЕСЛИ ТОЛЬКО МОЖЕТ БЫТЬ ВЗВЕШЕНА ДОСАДА МОЯ, И НЕСЧАСТЬЕ МОЕ с ней НА ВЕСЫ БУДЕТ ПОЛОЖЕНО РАЗОМ
/3/ ТО всего ПЕСКА МОРСКОГО ОКАЖУТСЯ ОНИ ТЯЖЕЛЕЕ - ПОТОМУ-ТО СЛОВА МОИ И НЕВНЯТНЫ...
/4/ ВЕДЬ впились В МЕНЯ ВСЕМОГУЩЕГО (shadday) СТРЕЛЫ, ТАК ЧТО ЯРОСТНЫЙ яд ИХ ПЬЕТ МОЙ ДУХ, СТРАХИ, посланные ЭЛОАХ, К БОЮ СО МНОЙ ГОТОВЫ...
/5/ ЗАРЕВЕТ ЛИ ДИКИЙ ОСЕЛ НАД ТРАВОЮ, ЗАМЫЧИТ ЛИ БЫК НАД КОРМОМ СВОИМ?
/6/ БУДУТ ЛИ ЕСТЬ БЕЗВКУСНОЕ, НЕСОЛЕНОЕ? ЕСТЬ ЛИ ВКУС В СЛИЗИ БЕЛКА?
/7/ ОТКАЗЫВАЕТСЯ ДУША МОЯ ПРИКОСНУТЬСЯ к ним, ОНИ ДЛЯ МЕНЯ мучения, КАК ОСКВЕРНЕННЫЙ ХЛЕБ...
/8/ ЕСЛИ БЫ ИСПОЛНИЛАСЬ ПРОСЬБА МОЯ, И если бы НАДЕЖДУ МОЮ ИСПОЛНИЛ ЭЛОАХ!
/9/ ДА СОБЛАГОВОЛИТ ЭЛОАХ И ДА СОКРУШИТ МЕНЯ в прах. ВЫСВОБОДИТ РУКУ СВОЮ И СО МНОЮ ПОКОНЧИТ!
/10/ И БУДЕТ ТАКЖЕ в этом МОЕ УТЕШЕНИЕ - И ОТПРЯНУ Я В ТРЕПЕТЕ, даже если НЕ СЖАЛИТСЯ ОН - ИБО НЕ УТАИВАЛ В СКАЗАННОМ мною, что думал О СВЯТОМ!
/11/ КАКОВА СИЛА МОЯ, ЧТОБЫ долго Я ЖДАЛ, И КАКОВ СРОК МОЙ, ЧТОБЫ ДУША МОЯ ДОЛГО ТЕРПЕЛА?
/12/ РАЗВЕ СИЛА КАМНЕЙ - СИЛА МОЯ? РАЗВЕ ПЛОТЬ МОЯ - БРОНЗА?
/13/ РАЗВЕ САМ СЕБЕ НЕ МОГУ ПОМОЧЬ Я, И РАЗУМ совсем ОТ МЕНЯ УДАЛИЛСЯ и перешел
/14/ к тому, кто ЛИШАЕТ МИЛОСТИ БЛИЖНЕГО СВОЕГО.
И СТРАХ пред ВСЕМОГУЩИМ (shadday) ЗАБЫЛ?
/15/ БРАТЬЯ МОИ ОКАЗАЛИСЬ КОВАРНЫМИ, КАК ПОТОК. КАК ОВРАГ, в котором ПОТОКИ вод ПРОТЕКАЮТ:
/16/ ТЕМНЕЮЩИЕ ОТ СТУЖИ, ИХ СНЕГ под собою СКРОЕТ,
/17/ В ТО ВРЕМЯ, когда солнце ПРИГРЕЕТ, - ПОДСОХНУТ. ОТ ЖАРА ЕГО быстро ИСЧЕЗНУТ С МЕСТА СВОЕГО,
/18/ СТАНУТ ИЗВИЛИСТЫМИ ИХ РУСЛА на своем ПУТИ, ЗАТЕРЯЮТСЯ В ПУСТОШИ И ПРОПАДУТ...
/19/ВЫСМАТРИВАЛИ воду КАРАВАНЫ ТЕЙМЫ, ПУТЕШЕСТВУЮЩИЕ ИЗ страны ШВА В СЕБЕ ПИТАЛИ НАДЕЖЛУ.
/20/ УСТЫДИЛИСЬ своего УПОВАНИЯ, ДОШЛИ ДО НЕЕ - И ОСРАМИЛИСЬ!
/21/ ИБО СЕЙЧАС ВЫ ПРЕВРАТИЛИСЬ В НИЧТО: как УВИДИТЕ СТРАШНОЕ - ИСПУГАЕТЕСЬ...
/22/ РАЗВЕ СКАЗАЛ Я: ВОЗДАЙТЕ МНЕ И ИЗ того, чем ВЫ СИЛЬНЫ, ЗА МЕНЯ ДАЙТЕ ВЗЯТКУ,
/23/ И ВЫРВИТЕ МЕНЯ ИЗ РУК ВРАГА, И ИЗ РУКИ ЖЕСТОКОСЕРДОГО МЕНЯ ВЫКУПИТЕ?
/24/ НАСТАВЬТЕ МЕНЯ, И Я ЗАМОЛЧУ, И В ЧЕМ Я ОШИБСЯ (shâgâh), ОБЪЯСНИТЕ!
/25/ СКОЛЬ РЕЗКИ СЛОВА ОТКРОВЕННЫЕ, НО ЧТО ПРЕПОДАСТ, чем меня ВРАЗУМИТ ОДИН ИЗ ВАС?
/26/ НЕУЖЕЛИ СЛОВАМИ одними ДУМАЕТЕ ВЫ УБЕДИТЬ И НА ВЕТЕР брошенными РЕЧАМИ ТЩЕТЫ?
/27/ ДАЖЕ как НА СИРОТУ БРОСИТЕ на меня жребий И яму ВЫРОЕТЕ ДЛЯ БЛИЖНЕГО СВОЕГО!
/28/ А ТЕПЕРЬ - СОИЗВОЛЬТЕ ВЗГЛЯНУТЬ МНЕ прямо В ГЛАЗА И, клянусь, ВАМ В ЛИЦО Я НЕ СКАЖУ НЕПРАВДЫ!
/29/ Подумайте-ка СНОВА - ДА НЕ СВЕРШИТСЯ НЕСПРАВЕДЛИВОСТЬ! И ЕЩЕ РАЗ подумайте: В ЭТОМ ПРАВ Я!
/30/ РАЗВЕ НЕСПРАВЕДЛИВОСТЬ НА МОЕМ ЯЗЫКЕ? ИЛИ НЁБО МОЕ НЕ РАСПОЗНАЕТ ПАГУБНОГО?
1 Почавши ж, Йов каже:
2 Коби бо хтось поставив на вагу мою лють, а мої болі взяв би разом на мірило,
3 і були б тяжчі від піску, що при березі. Але, як здається, мої слова погані.
4 Бо в моїм тілі є господні стріли, яких лють випиває мою кров. Коли почну говорити, колять мене.
5 Що ж бо? Чи без причини закричить дикий осел, але чи не тому, що шукає їжі? Чи ж і бик зареве голосом при яслах, коли має їжу?
6 Чи їстиметься хліб без соли? Чи ж і є смак в пустих словах?
7 Бо моя душа не може спинитися. Бо я вважаю за огидну свою їжу, наче запах лева.
8 Бо коли б дано мені, і прийшло моє прохання, і мою надію дав би Господь.
9 Господь, почавши, хай зранить мене, до кінця ж мене не вигубить.
10 Хай буде ж для мене гробницею місто, в якому на мурах я скакав на ньому, не перестану. Бо я не переступив святих слів мого Бога.
11 Яка бо моя сила, що я терплю? Чи який мій час, що держиться моя душа?
12 Чи моя сила - сила каміння? Чи моє тіло мідяне?
13 Чи не на Нього я поклав надію? Поміч же від мене віддалилася.
14 Відкинуло мене милосердя, а господня поміч знехтувала мною.
15 Не поглянули на мене мої близькі. Наче потік, що відходить, чи наче хвиля пройшли повз мене.
16 Ті, що мене шанували, тепер напали на мене наче сніг, чи суцільний лід.
17 Так як коли настала горяч, розтопились і не відомо чим було,
18 так і я оставлений всіма, згинув я і став бездомним.
19 Гляньте на дороги теманців, ви, що оточнюєте дороги Сабонців.
20 І стидові підпадуть ті, що надіються на міста і маєтки.
21 Отже і ви ж надійшли на мене без милосердя, наче перестрашилися, бачачи мою рану.
22 Що ж бо? Чи я щось у вас попросив, чи потребую вашої сили,
23 щоб спастися від ворогів, чи спастися з руки володарів?
24 Повчіть мене, я ж мовчатиму. Якщо я в чомусь заблукав, скажіть мені.
25 Але як видно, погані слова праведника, бо не у вас прошу сили.
26 Ані ваше оскарження не спинить мої слова, бо ані не сприйму мову ваших слів.
27 Бо ви лише нападаєте на сироту, наскакуєте на вашого друга.
28 Тепер же поглянувши на ваші лиця, не скажу неправди.
29 Сидіть же і хай не буде неправедности, і знову підіть з праведним.
30 Бо немає неправди на моїм язику. Чи моє горло не розсуджує розумне?
1 И отвечал Ийов и сказал:
2 Если бы взвешено было страдание мое и бедствие мое на весы положено вместе (с ним),
3 Тогда было бы оно тяжелее (всего) песка морского, - оттого слова мои рвутся из горла.
4 Ибо стрелы Всемогущего во мне, и яд их пьет дух мой, ужасы Элоимов выстроились (против) меня.
5 Ревет ли дикий осел над травою? Мычит ли вол над мессивом своим?
6 Едят ли безвкусное без соли и есть ли вкус в соке мальвы?
7 Отказывается душа моя коснуться (этого), как пища отвратительная оно для меня.
8 Была бы исполнена просьба моя и дал бы Элоа (сбыться) надежде моей!
9 И да соизволит Элоа и сокрушит меня, да прострет руку Свою и истребит меня!
10 И станет это утешением моим, - (даже) если содрогнусь я с трепетом, (даже если) не сжалится Он, - что не отрицал я слов Святого.
11 Что за сила у меня, чтобы надеялся я, и что за долголетие мое, чтобы удержался я?
12 Разве сила моя - сила камней?
13 Разве плоть моя из меди? Разве не во мне (самом) помощь моя и здравый ум покинул меня?
14 Того, кто отнимает милость у ближнего своего, оставила Предвидящий Элоимовность.
15 Братья мои изменили (мне), как поток, как русло потоков проходящих,
16 Потемневших ото льда; снег исчезает под ними.
17 Опаляемые (солнцем) пропадают они, нагреваясь, исчезают с места своего.
18 Вьются (ручьи) путем своим, поднимаются в пустоту и исчезают.
19 Смотрели (на них) караваны из Тэймы, караваны из Шевы надяелись на них.
20 Посрамлены они в надежде (своей), пришли туда и устыдились.
21 А ныне ничто вы (для меня), увидели сокрушение и испугались.
22 Разве говорил я: "Дайте мне и из достояния вашего дайте выкуп за меня,
23 И спасите меня от руки врага и от руки жестоких избавьте меня.
24 Научите меня, и я замолчу, и в чем ошибся, объясните мне.
25 Как красноречивы слова справедливые, и в чем убеждает назидание ваше?
26 Думаете ли вы убедить словами, суетностью слов пустых?
27 Даже о сироте (хотели бы вы) бросить жребий и торговать другом вашим.
28 А теперь соизвольте вглядеться в меня, солгу ли я пред лицом вашим?
29 Отступитесь, прошу, да не будет несправедливости, возвратитесь же, (ибо) прав я.
30 Разве нечестие на языке моем? Разве небо мое не различает дурного?