Embedded Files
Еврейский новый завет
Еврейский новый завет
Деятельность 21
Деятельность 21
1 После долгих расставаний со старейшинами Эфеса, мы отплыли и держали курс прямо на Кос.
На следующий день мы поплыли на Родос, а оттуда — в Патару.
2 Найдя там корабль, направлявшийся в Финикию, мы сели на него и отплыли.
3 Увидев Кипр, мы обогнули его слева, поплыли в Сирию и высадились в Цоре, так как там разгружали корабль.
4 Разыскав там талмидим, мы остались на неделю. Направляемые Духом, они сказали Шаулю, чтобы он не восходил в Йерушалаим;
5 но проведя там неделю, мы вновь отправились в путь. Все они вместе с жёнами и детьми провожали нас до окраины города. На берегу мы встали на колени и помолились,
6 и попрощались друг с другом. Затем мы сели на корабль, а они возвратились домой.
7 Завершив плавание, мы прибыли из Цора в Птолемаиду. Там мы поприветствовали братьев и переночевали у них.
8 На другой день мы ушли оттуда и прибыли в Кесарию. Там мы направились к дому Филиппа, проповедника Доброй Вести, одного из Семи, и остановились у него.
9 У Филиппа было четыре незамужних дочери, обладавших даром пророчества.
10 В то время как мы находились там, из Йегуды пришёл пророк по имени Агав
11 и навестил нас. Он взял пояс Шауля, связал самого себя по рукам и ногам и сказал: "Вот что говорит Руах ГаКодеш: человека, которому принадлежит этот пояс, иудеяне свяжут вот так в Йерушалаиме и передадут гоим".
12 Услышав это, мы и находившиеся там стали умолять его, чтобы он не шёл в Йерушалаим;
13 однако Шауль ответил: "Что вы делаете? Зачем вы плачете и пытаетесь поколебать мою решимость? Я не только готов быть связанным, но даже умереть в Йерушалаиме за имя Господина Йешуа".
14 И увидев, что его не переубедить, мы сказали: "Да исполнится воля Господа (ЯХВХ)" и замолчали.
15 Итак, по окончании нашего пребывания там, мы уложили вещи и отправились в Йерушалаим;
16 с нами пошли также некоторые талмидим из Кесарии. Они привели нас в дом одного человека, у которого мы должны были остановиться, к Мнасону из Кипра, который уже долгое время был талмидом.
17 В Йерушалаиме нас тепло приняли братья.
18 На следующий день Шауль и все остальные пошли к Яакову, также там присутствовали все старейшины.
19 Поприветствовав их, Шауль подробно описал всё, что Эло’им его усилиями совершил среди язычников.
20 Услышав об этом, они прославили Эло’им, а также сказали ему: "Видишь, брат, сколько верующих среди иудеян - многие десятки тысяч, и все они ревнители Торы.
21 Им же сказали о тебе, что ты учишь евреев, живущих среди гоим, чтобы они отступили от Моше, и говоришь им не делать сыновьям брит-милу и не соблюдать традиции.
22 Что же, в таком случае, делать? Они обязательно узнают о том, что ты здесь.
23 Поэтому сделай так, как мы скажем тебе. У нас есть четыре человека, давших обет.
24 Возьми их с собой, пройди вместе с ними очищение и оплати их расходы, чтобы они остригли голову. Тогда все узнают, что дошедшие до них слухи о тебе неверны; и что, напротив, ты сам по-прежнему в согласии с Торой и соблюдаешь её.
25 Что же касается гоим, поверивших в Йешуа, мы все участвовали в составлении письма, в котором сообщили о нашем решении, чтобы они воздерживались от принесённого в жертву идолам, от крови, от удавленного и от блуда".
26 На следующий день Шауль взял тех людей, прошёл вместе с ними очищение и вошёл в Храм, чтобы сообщить всем о том, когда закончится время очищения и будут принесены жертвы за каждого из них.
27 Когда эти семь дней были почти на исходе, какие-то неверующие евреи из Асийской провинции увидели его в Храме, вызвали переполох в толпе и набросились на него.
28 "Люди Израиля, помогите, - кричали они. - Этот человек ходит повсюду и учит против народа, против Торы и против этого места! А теперь он даже завёл в Храм гоим и осквернил святое место!"
29 (Перед этим они видели с ним в городе Трофима из Эфеса и подумали, что Шауль привёл его в Храм).
30 Весь город пришёл в смятение, и отовсюду стали сбегаться люди. Они схватили Шауля и силой вывели из Храма, и тотчас ворота были заперты.
31 Когда они уже собирались его убить, до командующего римским батальоном дошло известие о том, что весь Йерушалаим охвачен паникой.
32 Он тут же взял офицеров и солдат и направился к ним. Увидев командующего, они перестали бить Шауля.
33 Затем командующий, подойдя, взял его под стражу и приказал сковать его двумя цепями. Он спросил, кто это и что он сделал.
34 Люди в толпе начали кричать каждый своё; тогда он, не сумев из-за стоявшего шума разобраться в том, что произошло, велел отвести его в казарму.
35 Когда Шауль поднимался по лестнице, солдатам пришлось нести его из-за разъярённой толпы.
36 Люди продолжали идти следом и кричали во весь голос: "Убейте его!"
37 У входа в казарму Шауль обратился к командующему: "Можно тебе кое-что сказать?" Командующий ответил: "Ты знаешь греческий!
38 Скажи, ты случайно не тот египтянин, который пытался некоторое время назад поднять мятеж и повёл в пустыню четыреста вооружённых бунтовщиков?"
39 Шауль сказал: "Я еврей из Тарса, что в Киликии, гражданин важного города; я прошу, чтобы ты позволил мне поговорить с народом".
40 Получив разрешение, Шауль, стоя на лестнице, сделал рукой людям знак. Когда, наконец, они утихли, он обратился к ним на еврейском языке:
Українська Біблія Переклад УБО 1997
Українська Біблія Переклад УБО 1997
Дiї 21
Дiї 21
1 А як ми, розлучившись із ними, відчалили, то пливли просто і прибули до Коса, а другого дня до Родоса, і звідти до Патари.
2 І знайшовши корабель, що плив до Фінікії, увійшли та й попливли.
3 Коли виринув Кіпр, ми лишили його по лівиці й попливли до Сирії і пристали в Тирі, бо тут корабель мав викласти товар.
4 І, знайшовши учнів, перебували ми тут сім днів, а вони Павлові казали через Духа не йти до Єрусалима.
5 Коли ж нам скінчилися дні, ми вирушили й пішли, а нас проводили всі з жінками та дітьми аж поза місто, і, схиливши на березі коліна, помолилися,
6 попрощавшись один з одним і ввійшли до корабля, а вони повернулися додому.
7 Ми ж, зачавши плавбу з Тира, пристали до Птолемаїди і, привітавши братів, перебували в них один день.
8 Другого дня, вийшовши [ті, що з Павлом], прибули ми до Кесарії та завітали до господи Пилипа євангеліста, одного з сімох, і лишилися в нього.
9 Він мав чотири дочки - дівиці, що пророкували.
10 А як [ми] перебували багато днів, прийшов із Юдеї якийсь пророк, на ім'я Агав.
11 І коли прибув до нас і взявши Павлів пояс, зав'язав собі руки та ноги і сказав: Так звіщає Святий Дух: Мужа, якого є цей пояс, так зв'яжуть юдеї в Єрусалимі і видадуть у руки поган.
12 Як же почули ми це, то благали ми і місцеві, щоб він не йшов до Єрусалима.
13 А Павло відповів: Що ви робите, плачучи й розриваючи мені серце? Бо я готовий не тільки бути зв'язаним, але і вмерти в Єрусалимі за ім'я Господа Ісуса.
14 Як же він не піддавався, ми замовкли, сказавши: Хай діється Господня воля.
15 По цих же днях, приготувавшись, пішли ми до Єрусалима.
16 Прийшли з нами й деякі учні з Кесарії, які завели нас до того, в кого ми мали замешкати, до якогось Мнасона, кіпрянина, давнього учня.
17 Коли ми прибули до Єрусалима, брати прийняли нас з любов'ю.
18 А другого дня пішов Павло з нами до Якова, і всі старші посходилися.
19 Поздоровивши їх, розповідав він докладно все, що зробив Бог між поганами завдяки його служінню.
20 Вони ж, почувши, славили Бога та сказали йому: Чи бачиш, брате, скільки тисяч юдеїв, що повірили і всі - ревні оборонці закону.
21 Але сказано їм про тебе, що навчаєш усіх тих юдеїв, що між поганами, відступати від Мойсея, говорячи їм, щоб не обрізували дітей і не трималися звичаїв.
22 Отже, що це? Напевне [юрба збіжиться, бо] почують, що ти прийшов.
23 Тож зроби те, що тобі радимо. Є в нас чотири мужі, що склали на себе обітницю.
24 Візьми їх, та й очисться з ними, і видатки за них заплати, щоб обстригти голову. І всі дізнаються, що те, що почули про тебе, - неправда, але що і сам наслідуєш і зберігаєш закон.
25 Про тих же поган, що повірили, ми писали, розсудивши, щоб [вони не дотримувалися нічого з цих, лише, щоб] оберігали себе від ідоложертовного, і крови, і задушеного, і розпусти.
26 Тоді Павло, взявши мужів, другого дня з ними очистився і ввійшов до храму, сповіщаючи закінчення днів очищення, коли принесеться за кожного з них приношення.
27 А коли мали скінчитися сім днів, ті юдеї, що в Азії, побачивши його в храмі, підбурили всю юрбу і наклали на нього руки,
28 вигукуючи: Мужі ізраїльські, допоможіть! Це людина, що всіх усюди навчає проти народу й закону, і цього місця. Та ще й греків увів до храму, і збезчестив це святе місце!
29 Бо побачили вони Трохима Ефеського з ним у місті і думали, що його Павло ввів до храму.
30 Заметушилося ж усе місто, і було збіговисько народу, і, схопивши Павла, тягли його геть із храму, а двері негайно зачинено.
31 Як же намагалися вони його вбити, звістка дійшла до тисяцького чоти, що ввесь Єрусалим заворушився.
32 Він, зараз узявши вояків та сотників, подався до них, а вони, побачивши тисяцького й вояків, перестали бити Павла.
33 Тоді приступивши ж, тисяцький схопив його, і наказав зв'язати двома залізними кайданами, і випитував, хто він є і що зробив.
34 Але кожен що інше кричав у юрбі. Він же, не можучи докладно зрозуміти через заколот, наказав відвести його в табір.
35 Коли ж був на сходах, трапилося, що вояки мусили нести його перед юрбою,
36 бо слідом ішла безліч народу та кричала: Геть його!
37 Як мали ж увійти до табору, Павло каже тисяцькому: Чи можна мені щось тобі сказати? Той відповів: То ти вмієш по-грецькому?
38 Чи ти часом не той єгиптянин, що перед цими днями вчинив заколот і вивів у пустиню чотири тисячі потаємних убійників?
39 А Павло відповів: Я чоловік - юдей із Тарса в Килікії, громадянин славного міста. Благаю тебе, дозволь мені промовити до народу.
40 Коли той дозволив йому, Павло, стоячи на сходах, махнув рукою до народу. А як настала велика тиша, крикнув юдейською мовою, кажучи:
Page updated
Google Sites
Report abuse