Embedded Files
Еврейский новый завет
Еврейский новый завет
Деятельность 16
Деятельность 16
1 Шауль спустился в Дервию и направился в Листру, где жил талмид по имени Тимофей, который был сыном уверовавшей еврейки и грека.
2 О Тимофее хорошо отзывались все братья в Листре и Иконии.
3 Шауль хотел, чтобы Тимофей сопровождал его; он взял его и сделал ему брит-милу из-за евреев, живших в тех местах; так как всем им было известно, что его отец - грек.
4 Проходя по городам, они сообщали людям о решениях, принятых посланниками и старейшинами в Йерушалаиме, и велели им соблюдать их.
5 Таким образом, собрания укреплялись в вере и численно возрастали изо дня вдень.
6 Они путешествовали по областям Фригии и Галатии, поскольку Руах ГаКодеш не позволил им проповедовать послание в Асийской провинции.
7 Подойдя к границе Мисии, они хотели идти в Вифинию, но Дух Йешуа не пустил их.
8 Тогда, минуя Мисию, они спустились к Троаде.
9 Там Шауль увидел ночью видение, в котором какой-то человек из Македонии стоял и умолял его: "Приди в Македонию и помоги нам!"
10 После этого видения мы тотчас решили отправиться в Македонию, так как пришли к выводу, что Господь (ЯХВХ) призвал нас проповедовать им Добрую Весть.
11 Отплыв из Трои, мы держали курс прямо на Самофракию, а на следующий день отправились в Неаполь.
12 Оттуда пошли в римскую колонию Филиппы, главный город в той области Македонии. В городе мы провели несколько дней;
13 затем в Шабат вышли через ворота к реке, где, как мы поняли, собирался миньян (собрание). Мы сели и стали беседовать с собравшимися там женщинами.
14 Одна из слушавших женщин, по имени Лидия, была из города Фиатира и торговала пурпурной тканью. Она уже была "боящейся Эло’им", и Господь (ЯХВХ) открыл её сердце, чтобы она могла принять то, о чём говорил Шауль.
15 После того, как она и все члены её семьи приняли погружение, она пригласила нас к себе: "Если вы считаете, что я предана Господу (ЯХВХ), приходите и погостите в моём доме". И она продолжала настаивать, пока мы не пошли.
16 Однажды мы направлялись к тому месту, где собирался миньян (собрание), и встретили по дороге девочку-рабыню, в которой жил пифийский дух, позволявший ей предсказывать будущее. Благодаря этим предсказаниям она приносила своим хозяевам большой доход.
17 Девочка шла за Шаулем и за нами и всё время кричала: "Эти люди - слуги Эло’им ГаЭльйона (Всевышнего)! Они рассказывают вам о том, как можно спастись!"
18 Так продолжалось изо дня в день, пока, наконец, Шауль не выдержал, обернулся и сказал духу: "Именем Мессии Йешуа, я приказываю тебе выйти из неё!" И в самом деле, дух тотчас вышел.
19 Однако её хозяева, увидев, что им нечего больше надеяться на будущие доходы, схватили Шауля и Силу и потащили их на рыночную площадь, чтобы те предстали перед властями.
20 Приведя их к судьям, они сказали: "Эти люди вызывают в городе беспорядки, так как они евреи.
21 Они навязывают обычаи, которые мы не имеем право принять и исполнять, ведь мы римляне".
22 Толпа набросилась на них, а судьи, сорвав с них одежду, приказали их выпороть.
23 Жестоко избив их, они бросили их в тюрьму, поручив тюремному надзирателю надёжно охранять их.
24 Получив такой приказ, он отвёл их во внутреннюю камеру и крепко забил им ноги в деревянные колодки.
25 Примерно в полночь Шауль и Сила стали молиться и петь Эло’им хвалебные песни, в то время как остальные узники внимательно слушали.
26 Внезапно произошло сильное землетрясение, от которого пошатнулся даже фундамент тюрьмы. Все двери распахнулись, а цепи ослабли.
27 Тюремный надзиратель проснулся и увидев открытые двери, вынул меч и собирался заколоть себя, так как думал, что узники сбежали.
28 Но Шауль крикнул: "Не делай этого! Мы здесь!"
29 Попросив принести ему факелы, надзиратель вбежал туда, затрясся и упал ничком перед Шаулем и Силой.
30 Затем, выведя их оттуда, сказал: "Люди, что мне делать, чтобы спастись?"
31 Они ответили: "Верь в Господина Йешуа и спасёшься ты и вся твоя семья!"
32 После чего они рассказали ему и всем его домочадцам весть о Господе (ЯХВХ).
33 Затем, хотя была уже поздняя ночь, надзиратель взял их и омыл им раны; и тотчас же он и его домашние приняли погружение,
34 после чего он привёл их к себе домой и предложил им поесть; и он и все его домашние устроили празднество в честь того, что поверили в Эло’им.
35 На следующее утро судьи послали офицеров стражи и приказали им: "Освободите этих людей".
36 Надзиратель рассказал Шаулю : "Судьи отдали приказ выпустить вас обоих. Выходите же и идите с миром своей дорогой".
37 Но Шауль сказал офицерам: "После того, как нас, римских граждан, избили у всех на глазах безо всяких на то оснований и заточили в тюрьму, они хотят тайком избавиться от нас? Ну, нет! Пусть придут и сами выведут нас!"
38 Офицеры доложили об этом судьям, и те перепугались, услышав, что Шауль и Сила - римские граждане.
39 они пришли и извинились перед ними; затем, выведя их оттуда, попросили их покинуть город.
40 Из тюрьмы они направились в дом Лидии; затем, повидав и ободрив братьев, отправились в путь.
Українська Біблія Переклад УБО 1997
Українська Біблія Переклад УБО 1997
Дiї 16
Дiї 16
1 Прийшов же він до Дервії і Лістри. І ось був тут якийсь учень на ім'я Тимотей, син жінки, наверненої юдейки, а батька грека.
2 Добре свідчили про нього ті брати, що були в Лістрі та в Іконії.
3 Павло забажав, щоб він ішов з ним, і, взявши, обрізав його через юдеїв, які були в тих місцевостях, бо всі знали, що його батько був греком.
4 Коли переходили міста, передавали їм зберігати постанови, які видали в Єрусалимі апостоли і старші.
5 Церкви ж зміцнювалися на вірі й зростали числом щодня.
6 Пройшли через Фригію і Галатійську країну, оскільки Святий Дух заборонив їм провіщати слово в Азії;
7 дійшовши ж до Мисії, намагалися піти до Витинії, та їм не дозволив Дух Ісусів.
8 Перейшовши Мисію, прибули до Троади.
9 І вночі з'явилося видіння Павлові. Якийсь чоловік, македонець, стояв і благав його, кажучи: Прийди до Македонії, допоможи нам.
10 Як побачив він те видіння, враз постарались ми піти до Македонії, збагнувши, що Бог покликав нас благовістити їм.
11 Відпливши з Троади, прибули ми до Самотракії, а другого дня до Неаполя,
12 звідти і до Филип, що є місто-колонія, перша частина Македонії. В тім місті перебували ми кілька днів.
13 А в суботу вийшли за браму до річки, де за звичаєм, було молитовне місце, і, посідавши, говорили до жінок, що зібралися.
14 І слухала одна жінка, на ім'я Лідія, продавець кармазину з міста Тіятира, що шанувала Бога. Господь відкрив їй серце, щоб сприймати те, що казав Павло.
15 Як охрестилася вона та її дім, то благала, кажучи: Якщо ви вважали мене за вірну Господеві, то прийдіть до моєї оселі й живіть! І змусила нас.
16 І сталося, як ішли ми на молитву, зустріла нас якась рабиня, що мала дух віщуна, яка, віщуючи, давала великий прибуток своїм господарям.
17 Вона йшла слідом за Павлом та за нами і кричала, кажучи: Ці люди - це раби Бога Всевишнього, які провіщають вам шлях спасіння.
18 Вона робила це багато днів. Надокучило ж [це] Павлові, і, обернувшись, він сказав духові: Наказую тобі ім'ям Ісуса Христа - вийди з неї. І вийшов тієї години.
19 Її пани, побачивши, що пропала надія їхнього заробітку, взявши Павла та Силу, притягли на ринок до князів,
20 і, повівши їх до воєвод, сказали: Ці люди, будучи юдеями, бунтують наше місто
21 і навчають звичаїв, яких нам, римлянам, не годиться приймати ані виконувати.
22 І збіглася юрба проти них, і воєводи, роздерши їхній одяг, наказали бити їх палицями.
23 І завдавши їм багато ран, кинули до в'язниці, наказавши в'язничному сторожеві пильно їх стерегти.
24 Він, діставши такий наказ, кинув їх до внутрішньої в'язниці і забив їхні ноги в колоди.
25 Опівночі Павло й Сила, молячись, прославляли Бога, а в'язні слухали їх.
26 Раптом стався великий землетрус, аж порушилась основа в'язниці, відчинилися враз усі двері, і з усіх кайдани поспадали.
27 А коли прокинувся сторож темниці й побачив, що двері в'язниці відчинено, витяг меча й хотів себе вбити, думаючи, що в'язні повтікали.
28 Павло ж закричав гучним голосом, кажучи: Не роби собі ніякого зла, бо всі ми ось тут.
29 Попросивши світла, той ускочив і, тремтячи, припав до Павла та Сили
30 і, вивівши їх геть, спитав: Добродії, що мені треба робити, аби спастися?
31 Вони відказали: Віруй у Господа Ісуса [Христа і] спасешся ти і твій дім.
32 І говорили йому Господнє слово і всім, що в його оселі.
33 І, забравши їх тієї години ночі, обмив їм рани, і тут же охрестився сам і вся його родина.
34 А ввівши їх до оселі, поставив частування і радів з усім домом своїм, що ввірував у Бога.
35 Коли настав день, послали воєводи паличників, кажучи: Відпусти тих людей.
36 А темничний сторож переказав ці слова Павлові, що послали воєводи, аби вас відпустити. Тож вийдіть тепер та йдіть з миром.
37 А Павло відказав їм: Прилюдно побивши нас, римлян, незасуджених людей посадили до в'язниці, а тепер таємно нас виводять? Ні ж бо, хай самі прийдуть та й виведуть нас.
38 Паличники сповістили воєводам ці слова. Ті налякалися, почувши, що вони римляни,
39 прийшли й ублагали їх, а вивівши, благали, щоб пішли з міста.
40 Як вийшли з в'язниці, прибули до Лідії і, побачивши братів, потішили [їх] та й пішли.
Page updated
Google Sites
Report abuse