Сон Якова

10 Тоді вийшов Яків із Версавії і пішов у Харан. 11 Дійшов він на місце й заночував там, бо зайшло сонце. Він узяв камінь з-поміж каміння, яке було на місці, поклав собі під голову та й ліг (спати) на цьому місці. 12 І сниться йому, що ось драбина спирається об землю, а вершком сягає неба, і оце придбані ступають по ній вгору й сходять наниз. 13 А над нею стояв ЯГВЕ (ЯБУДУ) і мовив: Я - ЯГВЕ (ЯБУДУ), Елоїм (Силами) Авраама, твого батька, і Елоїм (Силами) Ісаака. Землю, що на ній ти лежиш, я дам тобі й твоєму потомству.

(Быт.28:10-13)

Виходили й сходили, нічого не нагадує, ну не буду чекати на відповідь а скажу лише про Вавилонську башту. Так, якщо я нагадаю про це як вона будувалась, вам стане ясно про що йде мова.

1 І була вся земля одна мова та слова одні. 2 І сталось, як рушали зо Сходу вони, то в Шинеарському краї рівнину знайшли, і оселилися там. 3 І сказали вони один одному: Ану, наробімо цегли, і добре її випалімо! І сталася цегла для них замість каменя, а смола земляна була їм за вапно. 4 І сказали вони: Тож місто збудуймо собі, та башту, а вершина її аж до неба. І вчинімо для себе ймення, щоб ми не розпорошилися по поверхні всієї землі. 5 І зійшов ЯГВХ (ЯБУДУ), щоб побачити місто та башту, що людські сини будували її. 6 І промовив ЯГВХ (ЯБУДУ): Один це народ, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити. 7 Тож зійдімо, і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один одного. 8 І розпорошив їх звідти ЯГВХ (ЯБУДУ) по поверхні всієї землі, і вони перестали будувати те місто. 9 І тому то названо ймення йому: Вавилон (змішання), бо там помішав ЯГВХ (ЯБУДУ) мову всієї землі. І розпорошив їх звідти ЯГВХ (ЯБУДУ) по поверхні всієї землі.

(Бут.11:1-9)

Хочу щоб ви придивились на оцей уривок слова: І вчинімо для себе ймення!

Тобто про що каже нам святе Письмо, про те що люди почали думати що вони можуть дістатися Творця своїми силами, тобто створити собі ім’я, а насправді, сам Творець зійшов до людини, аби явити людині своє СЛОВО!

Або іншими словами, Творець змішав мови, не в тому сенсі що вони стали говорити наприклад одні Англійською, а інші Українською, бо це було зроблено ще коли зійшов потоп на землю, а в тому сенсі що вони стали мати думки про Творця різні, тобто творити собі «богів»!

Ми бачимо що людська пиха має надзвичайне бажання дістатися самотужки до Творця, тобто створити собі ім’я або створити собі «бога». Це насправді приводе до того що людина а їх багато тобто людей, кожен має своє бачення про те як «бог» має виглядати і про що казати.

Насправді, Творець сам зійшов, тобто не в тому сенсі що зійшов до людини тобто тілесно (адже він тіла в людському розумінні не має), а в тому що Він зійшов до людського серця в сині або як про нього каже апостол Іван, СЛОВІ. Слово стало тілом та перебувало з людиною та навчало її. І таким чином, СЛОВО навчило людину тому що є тільки один Елоїм ЯГВЕ, та одне СЛОВО, СЛОВО що зійшло до людини аби людина знала шляхи свого серця. Або ж знала того хто є Батьком хто створив саме тебе!

5 Один ЯГВЕ (ЯБУДУ), одна віра, одне хрищення, 6 один Елоїм (Сили) і Отець усіх, що Він над усіма, і через усіх, і в усіх.

(Еф.4:5,6)