Слушать онлайн: 02 Глава слушать 02 Глава слушать Телеграмм канал
Согласно многовековой еврейской традиции, весь текст Песни Песней - это аллегория об отношениях Всевышнего и еврейского народа. Ссылка
1 . - Я нарцисс шаронский! Я лилия долин!
2 . - Как лилия средь терновников, - возлюбленная моя среди девиц.
3 . - Как дерево-яблоня среди лесных деревьев, - возлюбленный мой среди парней. Я наслаждалась под сенью его и плод его был сладок.
4 . Он ввел меня в дом пиров и надо мной его знамя - любовь.
5 . Подкрепите меня халвою, подкрепите яблоками, ибо я больна любовью.
6 . Его левая рука под моей головой, а правая - обнимает меня.
7 . Заклинаю вас, девушки Иерусалима, газелями и ланями степными: Не будите . Голос милого. ***
8 . Голос милого. Вот он приближается, Прыгает по горам, скачет по холмам
9 . Мой возлюбленный похож на газель, или на юную лань. Вот он стоит за нашей стеной, заглядывает в окошки, смотрит в щели.
10 . Молвил возлюбленный: Встань, возлюбленная моя, прекрасная моя, выйди.
11 . Вот зима миновала, дожди прошли, ушли совсем.
12 . Первые ростки показались у нас в стране, время певчих птиц пришло, голос горлинки слышен в краю нашем.
13 . Смоковница дала завязи виноградники источают ароматы. Встань моя возлюбленная, моя прекрасная, выйди.
14 . Голубка моя в расщелине скал, в убежище горных вершин, Дай мне увидеть тебя, дай услышать голос твой. Ибо голос твой сладок и прекрасен твой лик. ***
15 . Ловите шакалов юных шакалов, шкодящих в винограднике. А виноградники наши - в цвету. ***
16 . Мне возлюбленный, а я ему, пасущему среди лилий.
17 . Пока не забрезжил день, не побежали тени. Обернись, возлюбленный мой, стань подобен газели или юной лани на горах Батира. ***
Пісня пісень 2
1 Я цвіт рівнини, лелія долин.
2 Як лелія посеред тернини, так моя близька посеред дочок.
3 Як яблуня між деревами лісу, так мій кревний посеред синів. Я забажала його тінь і сіла, і його овоч солодкий в моїм горлі.
4 Введіть мене до хати вина, покладіть мені любов.
5 Скріпіть мене миром, обложіть мене яблоками, бо я зранена любовю.
6 Його лівиця під моєю головою, і його правиця мене обійме.
7 Я закляла вас, дочки Єрусалиму, силами і кріпостями поля, щоб ви не підняли і збудили любов, доки не забажає.
8 Голос мого кревного. Ось він приходить скачучи по горах, перескакуючи по горбах.
9 Мій кревний подібний до серни чи молодого оленя на горах Ветиля. Ось він став за нашим муром, дивлячись крізь вікна, проглядаючи крізь мережу.
10 Мій кревний мені відповідає і каже: Встань, ходи, моя близька, моя красуне, моя голубко,
11 бо ось зима минула, дощ пройшов, пішов собі,
12 квіти зявилися на землі, настав час підрізати дерева, в нашій землі чути голос горлиці,
13 фіґа видала свій овоч, виноградники цвитуть, видали запах. Встань, ходи, моя близька, моя красуне, моя голубко,
14 і ходи ти, моя голубко, до камяної схоронки близько стіни, покажи мені твій вид і дай мені почути твій голос, бо твій голос солодкий, і твій вид гарний.
15 Держіть для нас малих лисів, що нищать виноградники, і наші виноградники цвитуть.
16 Мій кревний для мене, і я для нього, він пасе в леліях,
17 доки не подихне день і порушаться тіні. Повернися, кревний мій, ти уподібнися до серни, чи молодого оленя на вижолоблених горах.
1 Я — лотос Шарону, троянда глибини.
2 Як лілія між терням, так мій пастир між дочками.
3 Як він процвітав між деревами лісу, так і мій дядько був серед дітей: у його тіні я любив його, і я сидів, і його плід був солодкий для моїх уст.
4 Приведи мене до дому вина і пошир наді мною любов.
5 Влаштуй мені затишок, вкрий мене подушками, бо я хворію від кохання.
6 Його ліва рука під моєю головою, а права обіймає мене.
7 Заклинаю вас, дочки єрусалимські, газелями чи ланями польовими, не розпалюйте та не збуджуйте кохання, доки воно не забажає.
8 Голос мого дядька: «Ось, він іде, стрибає по горах, по пагорбах стрибає».
9 Мій дядько подібний до лева чи молодого барана. Ось він стоїть позаду нас, спостерігає з вікон, визирає з дірок.
10 Мій дядько відповів і сказав мені: «Вставай, я піду візьму свій одяг, красуне моя, і піду з тобою».
11 Бо ось, дощ минуло, і його подорож почалася.
12 Розвідники оглянули землю; Настав час співу, і голос Тори чути в нашій землі.
13 Фігове дерево вже стигло, а сикомори пахнуть. Ходи ж, мій пастирю, я піду до тебе.
14 Я голуб у розщелинах скелі, у схованці сходів. Я бачив твоє обличчя, чув твій голос, бо голос твій немов голуб, а вигляд твій гарний.
15 Я зловлю лисиць, маленьких лисенят, які хитрі, хитрі та лукаві.
16 Ми з дядьком — пастухи троянд
17 Доки не розійдеться день і не розвіються тіні, брате мій, кров твоя буде як кров баранів на горах Бет-Елу.