Слушать онлайн: 04 Глава слушать 04 Глава слушать Телеграмм канал
/1/ И ВОЗВЫСИЛ СВОЙ ГОЛОС ЭЛИФАЗ (Эль это золото) ТЕЙМАНСКИЙ, И СКАЗАЛ:
/2/ Чуть ИСПЫТАЛ ОН ТЕБЯ - и ТЫ уже ИЗНЕМОГ? ТАК СМОЖЕТ ЛИ КТО-НИБУДЬ СДЕРЖАТЬСЯ И НЕ СКАЗАТЬ?!
/3/ ВОТ, ты сам УЧИЛ РАЗУМУ МНОГИХ И ВОЗВРАЩАЛ СИЛУ РУКАМ ОСЛАБЕВШИМ их,
/4/ ОСТУПИВШЕГОСЯ ПОДНИМАЛИ на ноги СЛОВА ТВОИ, И ПОДГИБАЮЩИЕСЯ КОЛЕНИ ТЫ УКРЕПЛЯЛ -
/5/ А ТЕПЕРЬ - КАК ПРИШЛО К ТЕБЕ, ТАК ТЫ ИЗНЕМОГ. КОСНУЛОСЬ ТЕБЯ - И ТЫ ПРИШЕЛ В УЖАС?
/6/ ДА ВЕДЬ ТРЕПЕТ ТВОЙ пред Богом (yir'âh: страх) должен внушить ТЕБЕ УВЕРЕННОСТЬ И ПРЯМОДУШНЫЕ ПУТИ ТВОИ - НАДЕЖДУ!
/7/ ВСПОМНИ. КТО БЫЛ БЕЗГРЕШЕН (nâqı̂y: невинный) - и СГИНУЛ, И ГДЕ видел ты ЧЕСТНЫХ людей, что ИСЧЕЗЛИ?
/8/ Но. КАК Я ВИДЕЛ, дни ВСПАХИВАЮЩИХ БЕЗЗАКОНИЕ И СЕЮЩИХ злые КОЗНИ всегда УКОРАЧИВАЮТСЯ:
/9/ ОТ ДЫХАНИЯ (ne shâmâh) ЭЛО́АХ (могущественный) ПРОПАДАЮТ ОНИ И ОТ гневного ДУНОВЕНИЯ (rûach) НОЗДРЕЙ ЕГО ИСЧЕЗАЮТ;
/10/ ЛЬВИНЫЙ РЫК, И ГЛАС МОЛОДОГО ЛЬВА, И ЗУБЫ ЛЬВЕНКА - все НАПРАСНО,
/11/ ЛЬВИЦА ПРОПАДЕТ БЕЗ ДОБЫЧИ, И ДЕТИ ЦАРЯ ЗВЕРЕЙ РАЗБЕГУТСЯ...
/12/ А КО МНЕ СЛОВО ПРОКРАЛОСЬ, как ВОР, И ВЗЯЛО МОЕ УХО САМЫЙ ЕГО КРАЕШЕК
/13/ В РАЗДУМЬЯХ О НОЧНЫХ ВИДЕНИЯХ, КОГДА НАПАДАЕТ ГЛУБОКИЙ СОН НА ЛЮДЕЙ:
/14/ СТРАХ ОХВАТИЛ вдруг МЕНЯ И ТРЕПЕТ, И КОСТИ МОИ МНОГОЧИСЛЕННЫЕ СОДРОГНУЛИСЬ.
/15/ И ДУХ НЕКИЙ ПРОНЕССЯ НАД МОИМ ЛИЦОМ, ДЫБОМ ПОДНЯВ ВОЛОСЫ НА ПЛОТИ МОЕЙ...
/16/ Кто-то СТОИТ - И НЕ РАЗЛИЧАЮ ОБЛИК ЕГО: лишь смутный ОБРАЗ ПЕРЕД ГЛАЗАМИ, БЕЗМОЛВИЕ - И ГОЛОС Я СЛЫШУ:
/17/ МУЖЧИНА ЛИ БОЛЕЕ ПРАВ, ЧЕМ ЭЛО́АХ (могущественный)? СОЗДАТЕЛЯ (‛âśâh: совершать) СВОЕГО СТАНЕТ ЛИ ЧИЩЕ сильный МУЖЧИНА?
/18/ ВОТ, даже РАБАМ СВОИМ Бог НЕ ДОВЕРЯЕТ И В СВОИХ ПОСЛАНЦАХ (mal'âk: ангел) ВИДИТ НЕСОВЕРШЕНСТВО!
/19/ ТЕМ БОЛЕЕ - ПРЕБЫВАЮЩИЕ В ОБОЛОЧКАХ МАТЕРИАЛЬНЫХ, и ОСНОВА КОТОРЫХ - ПРАХ: СОКРУШАТ ИХ даже ПРЕД МОТЫЛЬКОМ!
/20/ За время ОТ УТРА ДО ВЕЧЕРА БУДУТ РАЗБИТЫ. ОСТАВШИЕСЯ НЕЗАМЕЧЕННЫМИ, НАВЕКИ ИСЧЕЗНУТ;
/21/ ВЕДЬ ЗАБИРАЮТ У НИХ их единственное ПРЕИМУЩЕСТВО УМИРАЮТ ОНИ, так И не обретя МУДРОСТЬ!
1 Почавши ж Еліфас Теманітський каже:
2 Чи не багато разів говорили до тебе в труднощах? А хто стерпить силу твоїх слів?
3 Бо якщо ти повчив багатьох і потішив руки слабкого
4 і підняв ти словами слабких і ти подав сміливість слабким колінам,
5 а тепер на тебе прийшов біль і доторкнувся до тебе, ти ж застановився.
6 Чи не радше з безумності є твій страх і твоя надія і невинність твоєї дороги?
7 Отже, згадай хто чистий з тих, що згунули, чи коли праведні згинули з коренем.
8 Так як я побачив, тих, що орять неплідні місця, вони ж, засіваючи їх, пожнуть собі болі.
9 Загинуть від господнього приказу, а від духа його гніву пропадуть.
10 Погашено силу лева, голос левиці, хвалькуватість зміїв.
11 Мурашка-лев згинув томущо не має поживи, левенята ж левів покинули один одного.
12 А якщо було в твоїх словах якесь правдиве слово, нічого ж з цього зла не стрінуло б тебе. Як не прийме моє ухо від Нього надзвичайні речі?
13 А наче страх і нічний звук, що наганяє страх на людей,
14 мене ж зустрів жах і тремтіння і дуже потряс мої кості.
15 І дух прийшов до мого лиця, а моє волосся і тіло жахнулися.
16 Я встав, і не взнав. Я подивився, і не було образу перед моїми очима, але лиш дух і я чув голос.
17 Що ж бо? Чи смертна людина буде чистою перед Господом, чи людина невинна за свої діла?
18 Якщо Він не вірить своїм слугам, а впізнав якесь вивихнення в своїх ангелах,
19 тих же, що живуть в глиняних помешканнях, з яких і ми самі є з тієї глини, побив їх як мотиля.
20 І від ранку до вечора білше (їх) немає, томущо вони не можуть собі помогти, вони згинули.
21 Бо Він подув на них і вони всохли, згинули, томущо вони не мали мудрости.
1 И отвечал Злифаз, тэйманиянин, и сказал:
2 Если попытаться говорить с тобой, (не) устанешь ли ты (выдержишь ли)?
3 Но удержать слово кто может? Вот, наставлял ты многих и руки ослабевшие усиливал.
4 Споткнувшегося поднимали слова твои, и колени прегнувшиеся укреплял ты.
5 Когда же дошло до тебя, изнемог ты, коснулось тебя, и испугался ты.
6 Ведь страх (Элоимов) - надежда твоя, и чистота пути твоего - упование твое.
7 Вспомни же, кто тот невинный, что погиб, и где справедливые уничтожены были?
8 Как видел я, пашущие несправедливость и сеющие нечестие пожинают (плоды) его.
9 От дыхания Элоа исчезают они и от дуновения (из) ноздрей Его погибают.
10 Рычанье льва, и голос рыкающего, и зубы львов сокрушаются.
11 Лев пропадает без добычи, и детеныши львицы отторгнуты.
12 И слово прокралось ко мне, и восприняло ухо мое нечто от него.
13 Среди размышлений, что в ночных видениях, когда нападает на людей глубокий сон,
14 Страх объял меня и трепет ужаснул многие кости мои.
15 И ветер прошел по лицу моему, поднял дыбом волосы на теле моем.
16 Встал, но не узнал я вида его - образ перед глазами моими, тишина, и голос слышу я.
17 Может ли человек быть праведным пред Элоа, может ли муж быть чистым пред Творцом своим?
18 Ведь и рабам Своим не доверяет Он, и в ангелах Своих обличает недостатки.
19 А уж тем более живущих в домах глиняных, чье основание - в прахе, уничтожены будут они раньше моли.
20 От утра до вечера сокрушены они, незамеченными исчезают навсегда.
21 Оторвана веревка (шатра) их, умирают, но без мудрости.