31. Овадья
Авдий Авдій
Авдий Авдій
🕯️ Походження пророка Авдія — єврейський стиль
• Ім’я: עֹבַדְיָה (Овадйа) — «Слуга Ягве»
Теофорне ім’я, що вказує на глибоку посвяту Богові. У Мідраш Тіллім сказано: “Той, хто служить не заради слави, а заради істини — є справжнім пророком.”
• Походження:
За Талмудом (Санхедрин 39б), Авдія був ідумеянином, тобто з народу Едома, який навернувся до віри Ізраїлю. Це надзвичайно символічно: пророк, що засуджує Едом, сам походить із нього — як знак того, що навіть ворог може стати слугою Бога.
• Історичний контекст:
Його діяльність припадає або на:
• IX століття до н.е. — за царя Йорама, після нападу Едому на Єрусалим
• або VI століття до н.е. — після зруйнування Єрусалима Навуходоносором, одночасно з пророком Єремією
• Традиційна легенда:
Авдія ототожнюється з домоправителем царя Ахава, який приховав 100 пророків у печерах, рятуючи їх від переслідувань Єзавелі (1 Цар. 18:3–4). За равинською традицією, він отримав пророчий дар як нагороду за цей вчинок.
• Місце смерті:
За християнською традицією, помер у Самарії, де й був похований
🪶 Його книга — найкоротша в Танаху, але її сила — у пророчому суді над Едомом і обітниці спасіння на Сіоні. Авдія — приклад того, як чужинець може стати пророком, якщо серце його належить істині.
🪶 Анатація до книги пророка Авдія — єврейський погляд
Книга Авдія — найкоротша в Танаху, лише 21 вірш, але її сила — як шофар, що звучить над Едомом. За Мідраш Ейха Раба, “Авдія — пророк, що прийшов із Едому, щоб засудити Едом. Бо хто краще знає зраду, ніж той, хто її пережив і переміг?”
Авдія — слуга Ягве, і його слово — як меч, що розділяє братське лицемірство від істинної вірності. Він говорить про Едом — нащадків Ісава, братів Якова, які у день скорботи не допомогли, а раділи падінню Єрусалима.
Основні теми:
• 🧱 Зрада братства — Едом стояв осторонь, коли Єрусалим палав, і навіть грабував його
• 🔥 Суд Божий над гордістю — “Гордість твого серця обманула тебе” (Авд. 1:3)
• 🕊️ День Господній — не лише для Ізраїлю, а для всіх народів
• 🌄 Відновлення Сіону — “На горі Сіон буде спасіння… і царство буде Господнє” (Авд. 1:17–21)
У Мідраш Тіллім сказано: “Авдія — як вогонь у серці скелі, що пробиває навіть камінь гордості.” Його книга — не лише вирок, а обітниця: що Сіон не забутий, і що царство належить не тим, хто грабує, а тим, хто служить.