09 Когелет (сборник лучших преводов)

Екклесиаст

09 Глава

1 Ибо все это приложил я к моему сердцу, чтоб выяснить все это: что праведные и мудрые и их служители - в руке Эло’им, также любовь и ненависть, [чего] не знает адам, все пред ними.

2 Все как у всех: участь одна у праведного и у нечестивого, у доброго и чистого и у нечистого, и у того, кто жертву приносит, и у того, кто не приносит жертвы; добрый как грешный (châṭâ‘), клянущийся как тот, кто клятвы страшится.

3 Это худо во всем, что делается под солнцем, что участь одна у всех. И также сердце сынов адама исполнено зла, и безумство в их сердцах при их жизни, а затем - к умершим.

4 Ибо кто связан со всеми живыми, есть [тому] упование, ибо живому псу лучше, чем мертвому льву.

5 Ибо живые знают, что умрут, а мертвые не знают ничего, и нет им более вознаграждения, потому что забвению предана память о них.

6 Их любовь и их ненависть и их ревность, уже сгинуло это, и доли нет у них более в мире, во всем, что делается под солнцем.

7 Иди, ешь с весельем свой хлеб и пей с добрым сердцем твое вино, ведь уже благоволит Эло’им к твоим деяниям.

8 Во всякую пору да будут одежды твои белы, и в елее на твоей голове недостатка не будет.

9 Узри жизнь с женой ('ishshâh ), которую любишь, [во] все дни суетной жизни твоей, что дал Он тебе под солнцем, [во] все дни твоей суеты, ибо это доля твоя в жизни и в труде твоем, над чем трудишься ты под солнцем.

10 Все, что доступно руке твоей делать, силой твоей делай, ибо нет ни дела, ни счета, ни знания, ни мудрости в могиле (she 'ôl), куда ты идешь.

11 Вновь я видел под солнцем, что не легко [ногим] бег, и не героям война, и также не мудрым хлеб, и также не разумным богатство, и также не сведущим приязнь, ибо пора и пагуба случится со всеми.

12 Ибо также не знать адаму поры своей. Словно рыбы, что запутались в неводе худом, и как птицы, пойманные в западню, так уловляемы сыны адама в пору зла, что падет на них внезапно.

13 Также эту я видел премудрость под солнцем, и велика она для меня:

14 Город мал, и людей в нем немного, и приступил к нему великий царь и окружил его, и построил против него валы великие.

15 И нашелся в нем муж убогий мудрый, и спас он город своей мудростью, но никто не помнил о том муже убогом.

16 И сказал я: Мудрость лучше геройства, но мудрость убогого презренна, и речи его не слышны.

17 Речи мудрых в спокойствии слышнее, чем крик правителя над глупцами.

18 Мудрость лучше снаряжения боевого, а грешник (châṭâ') один погубит блага премного.

Екклезiяст 09

З єврейської мови на українську за допомогою гугл перекладача

1 Бо все це я вклав у своє серце, і до кінця всього цього, що праведні, і мудрі, і їхні слуги в руці Елохім, ні любові, ні ненависті, ніхто не знає всього перед ними.

2 Все однаково, і для праведного, і для нечестивого, і для доброго, і для чистого, і для нечистого, і для жертви, і для того, за що жертви не приносять, і добро, і гріх, сьоме, як сьоме страшне.

3 Це зло в усьому, що робиться під сонцем, що одна подія для всіх: крім того, серце синів людських повне зла, і вони думають у своєму серці, поки живі, а потім йдуть до мертвих.

4 Бо той, хто вибирає все життя, конче загине, бо краще живий пес, ніж мертвий лев.

5 Бо живі знають, що помруть, а мертві нічого не знають, і не мають уже нагороди, бо пам'ять про них забута.

6 Їхня любов, їхня ненависть і їхня заздрість — це велика гибель, і вони не мають частки навіки ні в чому, що робиться під сонцем.

7 Іди, їж хліб свій із радістю, і пий своє вино з веселим серцем, бо Елохім дуже сподобалися ваші діла.

8 Твоя одежа завжди буде прикрашена білими шатами, і на твоїй голові ніколи не буде браку оливи.

9 Живи з дружиною, яку любиш, по всі дні життя твоєї марноти, що Я дав тобі під сонцем. Бо це ваша частка в житті й ​​у вашій праці, якою ви працюєте під сонцем.

10 Усе, що рука твоя знайде робити, роби з усієї сили, бо в шеолі, куди ти йдеш, немає ні роботи, ні розуму, ні знання, ні мудрості.

11 Я повернувся та й побачив під сонцем, що нема битви для швидкого, ані бою для могутнього, ані хліба для мудрого, ані багатства для людей розуму, ані ласки для людей розуму; бо час і нещастя приходять на них усіх.

12 Бо й людина не знає свого часу: як риби вловлюються в лиху сітку, і як птахи вловлюються в сітку, так і сини людські потрапляють у сітку під час лиха, коли воно спадає на них несподівано.

13 Я також бачив мудрість під сонцем, і вона для мене велика.

14 Було маленьке місто, в якому було небагато людей, і великий цар прибув до нього, оточив його і збудував проти нього великі бастиони.

15 І знайшовся в ньому мудрий чоловік, і він зруйнував місто своєю мудрістю, і ніхто не згадав того мудреця.

16 І сказав я: Кращий я від сильного, і мудрість бідного погорджується, і слова його не слухаються.

17 Кращі слова мудрого в тихому місці, ніж крик правителя серед нерозумних.

18 Мудрість краща за військову зброю, але один гріх знищить багато добра.