Слушать онлайн: 10 Глава слушать 10 Глава слушать Телеграмм канал
Продолжение речи Ийова
/1/ ГНУШАЕТСЯ ДУША МОЯ ЖИЗНЬЮ МОЕЙ; ВЗВАЛЮ Я НА СЕБЯ ношу МОИХ СТРАДАНИЙ, ЗАГОВОРЮ ГОРЬКОЙ ДУШОЙ!
/2/ СКАЖУ Я ЭЛОАХ: НЕ ОСУЖДАЙ МЕНЯ, ОБЪЯВИ МНЕ: В ЧЕМ состоит ИСК ТВОЙ КО МНЕ?
/3/ РАЗВЕ ХОРОШО ТЕБЕ БУДЕТ, КОЛЬ все ОТБЕРЕШЬ у меня. КОЛЬ С ОТВРАЩЕНИЕМ отвергнешь плоды УСИЛИЙ РУК ТВОИХ. А КОГДА НЕЧЕСТИВЦЫ ДЕРЖАТ СОВЕТ, ПОЯВИШЬСЯ ТЫ. карая их?!
/4/ ГЛАЗА ЛИ ПЛОТСКИЕ У ТЕБЯ? РАЗВЕ так, КАК МУЖ видит, ВИДИШЬ ТЫ?
/5/ КАК ДНИ ЛИ МУЖА - ДНИ ТВОИ, РАЗВЕ ТВОИ ГОДЫ - КАК ДНИ МУЖЧИНЫ,
/6/ ЧТО во мне ИЩЕШЬ МОЮ ОШИБКУ И ЗА ПРОВИННОСТЬ ТРЕБУЕШЬ ответа?
/7/ ЗНАЕШЬ ТЫ, ЧТО НЕ БУДУ Я ОСУЖДЕН, НО ОТ ТВОЕЙ РУКИ СПАСЕНИЯ НЕТ!
/8/ТВОИ РУКИ МЕНЯ СОЗДАЛИ И ЗАВЕРШИЛИ ВСЕГО, ЦЕЛИКОМ, - И ТЫ ПОГУБИШЬ МЕНЯ?!
/9/ ПРОШУ, ВСПОМНИ, ЧТО, КАК ИЗ ГЛИНЫ. СЛЕПИЛ ТЫ МЕНЯ И В ПРАХ МЕНЯ ВОЗВРАТИШЬ!
/10/ НЕ ТЫ ЛИ ИЗ семени ЖИДКОГО, КАК МОЛОКО, СОЗДАЛ МЕНЯ И КАК ТВОРОГ, СГУСТИЛ его, образовывая тело МОЕ,
/11/ КОЖЕЙ И ПЛОТЬЮ МЕНЯ ОБЛЕК И КОСТЯМИ С ЖИЛАМИ мою утробу УКРЫЛ.
/12/ЖИЗНЬ ПО ДОБРОТЕ Своей МНЕ ПОДАРИЛ. И данное ТОБОЙ НАЗНАЧЕНИЕ ХРАНИЛ ДУХ МОЙ.
/13/ НО ВОТ ЧТО ЗАТАИЛ ТЫ В СЕРДЦЕ ТВОЕМ -я ЗНАЮ, ЧТО ЭТО - С ТОБОЙ:
/14/ ЕСЛИ Я СОГРЕШИЛ - ТО ВЗЯЛ ТЫ МЕНЯ ПОД СТРАЖУ И В ПРЕСТУПЛЕНИИ МОЕМ НЕ ОПРАВДАЕШЬ МЕНЯ.
/15/ ЕСЛИ Я ПОСТУПИЛ НЕЧЕСТИВО - О. ГОРЕ МНЕ! А ОКАЗАЛСЯ ПРАВ - НЕ ПОДНИМУ ГОЛОВЫ. ПРЕСЫЩЕН ПОЗОРОМ И ВИДОМ МУКИ МОЕЙ..
/16/ И ВОЗГОРДИШЬСЯ, когда, КАК СТРАШНОГО ЛЬВА. МЕНЯ ТЫ ПОЙМАЕШЬ
И СНОВА И СНОВА обрушишь НА МЕНЯ ТВОИ НЕПОСТИЖИМЫЕ ЧУДЕСА,
/17/ представишь НОВЫХ СВИДЕТЕЛЕЙ ПРОТИВ МЕНЯ И УМНОЖИШЬ СВОЙ ГНЕВ НА МЕНЯ? ПЕРИПЕТИИ судьбы И тяжелые ВРЕМЕНА не минуют МЕНЯ..
/18/ ЗАЧЕМ ИЗВЛЕК ТЫ МЕНЯ ИЗ МАТЕРИНСКОЙ УТРОБЫ? УСНУЛ БЫ НАВЕКИ Я, И ничей ГЛАЗ МЕНЯ НЕ УВИДЕЛ БЫ.
/19/ КАК НЕ СУЩЕСТВОВАВШИЙ никогда, Я БЫ СТАЛ, ИЗ ЧРЕВА прямо В МОГИЛУ БЫЛ БЫ ПРИНЕСЕН...
/20/ ВЕДЬ ДНЕЙ МОИХ НЕМНОГО - ТАК ПЕРЕСТАНЬ И ОТВЕРНИСЬ ОТ МЕНЯ. И ПЕРЕДОХНУ Я ЧУТЬ-ЧУТЬ.
/21/ РАНЕЕ, ЧЕМ УЙДУ - БЕЗВОЗВРАТНО -В СТРАНУ МРАКА И СЕНИ СМЕРТИ.
/22/ СТРАНУ ТЕМНОТЫ. КРОМЕШНОЙ МГЛЫ, СЕНИ СМЕРТИ И БЕСПОРЯДКА, где и РАССВЕТ представляется КАК КРОМЕШНАЯ МГЛА..
1 Струджений моєю душею, стогнучи, випущу на Нього мої слова. Вискажу, охоплений, гіркоту моєї душі
2 і скажу до Господа: Не учи мене безбожно чинити. І чому Ти мені так судив?
3 Чи добре Тобі, якщо безбожно чинитиму, бо Ти відкинув діла моїх рук, а раду безбожних Ти сприйняв?
4 Чи, бачачи, бачиш як смертний чоловік, чи Ти побачиш, так як бачить чоловік?
5 Чи твоє життя є людським, чи твої роки людські?
6 Бо Ти пошукав моє беззаконня і вислідив мої гріхи.
7 Бо Ти знаєш, що я не вчинив безбожно. Але хто є той, що спасає з твоїх рук?
8 Твої руки зліпили мене і створили мене, після цього, змінивши, Ти мене побив.
9 Згадай, що Ти мене зліпив з глини, а знову повертаєш мене до землі.
10 Чи не як молоко Ти мене видоїв, витиснув же мене подібно до сира?
11 Скірою і тілом Ти мене зодягнув, кістьми ж і сухожиллям Ти мене зішив.
12 Життя ж і милосердя Ти мені дав, а твій нагляд оберіг мій дух.
13 Маючи це в собі, знаю, що все можеш, ніщо ж Тобі неможливе.
14 Бо якщо ж грішу, Ти наді мною сторожиш, а безвинним від беззаконня Ти мене не зробив.
15 Бо якщо буду безбожний, горе мені. Якщо ж буду праведний, не можу піднятися, бо я є повний безчестя.
16 Бо на мене полюють, наче на лева, щоб убити, знову ж, обернувши мене, Ти страшно нищиш,
17 обновляючи проти мене моє випробування. Гнів же великий Ти виказав мені, Ти ж навів на мене випробування.
18 Отже, навіщо Ти мене вивів з лона, і я не помер, і мене око не побачило,
19 і став я наче той, що не є? Бо чому з лона я не був покладений до гробівця?
20 Чи не коротким є час мого життя? Дозволь мені трохи спочити,
21 поки я піду звідки не повернуся, до землі темряви і мороку,
22 до землі вічної темряви, де немає світла, ані видіння життя смертного чоловіка.
1 Опротивела душе моей жизнь моя, жалобам моим волю дам, говорить буду в горести души моей.
2 Скажу к Элоа: не обвиняй меня, объяви мне, из-за чего борешься со мной?
3 Разве благо для Тебя, что притесняешь, что презираешь творение рук Твоих и в совете нечестивых являешь (свет)?
4 Разве плотские очи у Тебя? Разве зришь Ты, как зрит человек?
5 Разве дни Твои как дни человека?
6 И лета Твои - как дни мужа? Что Ты ищешь вину во мне и допытываешься о промахе моем,
7 Хотя знаешь, что невиновен я, и от руки Твоей никто не избавит.
8 Руки Твои придали форму мне и образовали меня - всего, кругом.
9 И Ты губишь меня? Вспомни же, что, как (из) глины, Ты сделал меня и в прах возвращаешь меня!
10 Не Ты ли, как молоко, вылил меня и, как творог, сгустил меня?
11 Кожей и плотью Ты облек меня, костями и жилами покрыл меня.
12 Жизнь и милость Ты делал мне, и повеление Твое хранило дух мой.
13 И вот что скрывал Ты в сердце Твоем, знаю, что это (задумано) Тобой.
14 Если промахнусь, выследишь меня и не оставишь без наказания промаха моего;
15 Если виновен я - горе мне! И если прав - не подниму головы своей (не избавлюсь от страдания). (Я) насыщен стыдом и горем напоен.
16 И Ты гордишься, что, как льва, ловишь меня и вновь являешь чудеса Твои надо мной?
17 Выводишь новых свидетелей Твоих против меня и умножаешь ярость Твою на меня, новые рати (идут) на меня.
18 И зачем Ты из чрева вывел меня? Пусть бы кончился я, когда (еще ничей) глаз не видел меня,
19 Будто бы и не было меня, (и) из утробы в могилу перенесен был.
20 Ведь малы дни мои! Оставь, отступись от меня, и я немного превозмогу себя.
21 Прежде, чем уйду - и (уже) не возвращусь - в страну тьмы и смертной тени,
22 В страну мглы, подобной мраку смертной тени, где нет устройства, а свет - как мрак.