Embedded Files
Основні теми:
🔥 Завіт порушений — серце розірване
Єремія не просто викриває гріх, він відчуває його як хворобу народу.📜 Слово як вогонь — Боже послання в його устах палає і спалює обман (Ієр. 23:29)
🌑 Покликання серед спротиву — він каже: “Я — дитина”, але Бог торкається його уст
🧱 Падіння міста як духовна катастрофа — Єрусалим не просто камінь, а центр світла
🌱 Обітниця нового завіту — закон буде записано не на камені, а в серці (Ієр. 31:33)
📚 Мідраш Тіллім говорить: “Єремія — як факел серед попелу, що горить і веде сльозами”
Пророк протистоїть царям, первосвященикам, навіть власному болю. Його кидають у яму, йому забороняють пророкувати, але він не мовчить. І хоча книга наповнена судом — у ній проростає надія: про повернення, зцілення, і новий завіт, який буде глибшим за старий.
🪨 Анатація до книги пророка Єремії — єврейський стиль
Книга Єремії — це сувій болю, в якому серце пророка стає жертвою за свій народ. Єремія — пророк сліз (נביא הבכי, "наві ха-бехі"), як називає його Мідраш Ейха Раба, бо не тільки говорить істину, а страждає разом з Єрусалимом. Він попереджає про гріх, про наближення Вавилону, але його голос — не гнів, а прохання.
Його служіння — від часу Йосії до падіння Єрусалима (627–586 р. до н.е.), охоплює найтемніший період Юдеї. Він не лише пророкує, а втілює саму боротьбу між справедливістю і милосердям.
📜 Пророк Єремія — біографія в єврейському стилі
👶 Походження і покликання
Народився близько 655 р. до н.е. в Анатоті, поблизу Єрусалима, в родині священика Хелкії
Покликаний Богом у віці 15 років: “Перш ніж Я створив тебе в утробі — Я пізнав тебе” (Єр. 1:5)
Бог торкається його уст, вкладає Слово — і юнак стає пророком для народів
🕊️ Служіння і страждання
Пророкує 23 роки, від царя Йосії до падіння Єрусалима (627–586 р. до н.е.)
Його слова — викриття і заклик до покаяння, але народ відповідає насмішками, побиттям, ув’язненням
Пророкує біля воріт, у храмі, на площах — де збираються люди
Його писар Барух записує пророцтва, які цар Йоаким спалює, стовпець за стовпцем
🔥 Символічні дії
Розбиває глечик — як образ розбитого завіту
Носить дерев’яне, а потім залізне ярмо — знак підкорення Вавилону
Ховає пояс біля Євфрату — і він гниє, як гниє серце народу
🧱 Падіння Єрусалима
Пророкує про зруйнування храму і вавилонський полон
Його кидають у цистерну — в’язницю, де він майже гине
Після падіння міста його помилує Навуходоносор, і він вирушає до намісника Ґедалії
Після вбивства Ґедалії — Єремія змушений іти до Єгипту, де, ймовірно, і помирає
🌱 Спадщина
Автор Книги пророка Єремії, Плачу Єремії, і Послання до вигнанців
Вшановується як один із чотирьох великих пророків
Його ім’я (יִרְמְיָהוּ) означає “Господь звеличить”
У християнській традиції — предтеча Христа, голос скорботи і надії
Автор: Автором этой книги назван пророк Иеремия.
Дата написания: Книга Иеремии была написана между 630 и 580 гг. до н.э.
Цель написания: Данная книга содержит окончательные пророчества к Иудее, предупреждающие о грядущих разрушениях, если народ не покается. Иеремия взывает к нации обратиться к Богу. В то же время, Иеремия признает неизбежность уничтожения Иудеи в связи с ее неисповеданным идолопоклонством и аморальностью.
Ключевые стихи: Иеремии 1:5: «Прежде, чем Я дал тебе облик во чреве, Я избрал тебя, прежде, чем вышел ты из утробы, Я пророком поставил тебя для народов».
Иеремии 17:9: «Коварно сердце человека, оно неисправимо. Кто может знать его?»
Иеремия 29:10–11: «Так говорит Господь: когда минуют семьдесят лет, отпущенные Вавилону, Я позабочусь о вас, исполню ради вас слово Мое благое – верну вас на это место! Ибо только Я знаю, что Я предначертал вам, – говорит Господь. – Предначертал Я мир, а не беду, чтобы дать вам будущее и надежду».
Иеремии 52:12–13: «В десятый день пятого месяца, в девятнадцатый год правления Навуходоносора, царя вавилонского, в Иерусалим пришел Навузарадан, начальник телохранителей, один из приближенных вавилонского царя. Он сжег Храм Господа, царский дворец и все дома в Иерусалиме – все большие здания он сжег дотла».
Краткое резюме: Книга Иеремии является, прежде всего, вестью о судах для Иудеи за ее безудержное идолопоклонство (7:30–34; 16:10–13; 22:09; 32:29; 44:2–3). После смерти царя Иосии, последнего праведного царя, народ Иудеи почти полностью отказался от Бога и Его заповедей. Иеремия сравнивает Иуду с блудницей (2:20; 3:1–3). Бог обещал, что будет судить идолопоклонство наиболее строгим образом (Левит 26:31–33; Второзаконие 28:49–68), и Иеремия предупреждал Иуду, что суд Божий был близко. Господь избавлял Иудею от гибели бесчисленное количество раз, но Его милость была на исходе. Иеремия упоминал, что царь Навуходоносор завоюет Иудею и подчинит себе (24:1). После дальнейшего восстания Бог привел обратно Навуходоносора и вавилонскую армию, чтобы разрушить и опустошить Иуду и Иерусалим (глава 52). Но даже в самом суровом суде Бог обещает восстановление Иуды обратно в землю, которую Он дал им (29:10).
Предзнаменования: Глава 23:5–6 представляет собой пророчество о пришествии Мессии, Иисуса Христа. Пророк описывает Его как Ветвь от дома Давида (ст. 5; Матфея 1), Царя, Который будет править с мудростью и праведностью (ст. 5; Откровение 11:15). Это – Христос, Который, наконец, будет признан Израилем как его истинный Мессия, так как Он дает спасение Своим избранным (ст. 6; Римлянам 11:26).
Практическое применение: Пророк Иеремия должен был принести самую тяжелую весть. Иеремия любил Иуду, но он любил Бога намного сильнее. Как бы ни было больно для Иеремии нести постоянную весть о суде для своего собственного народа, он беспрекословно следовал тому, что Бог велел ему делать и говорить. Иеремия надеялся и молился о милости Божьей для Иудеи, но и верил, что Бог был добрым, справедливым и праведным. Мы также должны повиноваться Богу – даже если это трудно, признавать Его волю более важной, чем наши собственные желания, и верить, что Бог в Своей бесконечной мудрости и совершенном плане приведет к лучшему для Своих детей (Римлянам 8:28).
https://www.gotquestions.org/Russian/Russian-Book-Jeremiah.html
Page updated
Google Sites
Report abuse