Нащо людині віра

Нащо людині Творець, нащо людині шукати Його  волі, бо це ж потребує яких там зусиль. От подивіться, людина живе собі, нічого від себе не потребує, збагачується, і не вважає для себе нічого іншого за потребу.

Так нащо людині йти до Господа та ще чомусь від чогось відмовлятись?

Дійсно це питання що не є для багатьох таким що викликає необхідність для сприйняття рішення.

Але ж таки якщо людина попадає в скрутне становище, та шукає вихід а виходу наприклад немає, то тут то і з’являється те саме що називається довірою Творцю, і так, Він таки дійсно виходить на зустріч людині. Але чи дійсно це те що є довірою, чи дійсно це є те що доведе людину до вічності та життя вічного! Може так а може ні, бо це виглядає як те що людину до чогось примусили, а це така річ що людина може і готова до цього але тільки доки є ця скрутна ситуація, і тоді коли вона зникає, зникає і довіра Творцю.

Матф.13:20,21 А той, хто був сприйняв його на кам'янистім ґрунті, це той, що чує слово і зараз же з радістю його сприймає, але він коріння в собі не має, непостійний, і коли настане яка скрута чи переслідування задля Слова, він швидко зневірюється.

Дивіться, коли приходить скрута або переслідування задля Слова, він швидко зневірюється!

Матф.13:22 А той, хто прийняв його між тернину, це той, хто слухає слово, але турботи цього світу та омана багатства заглушують те слово, і воно не приносить плоду.

Тобто як я розумію, шлях до Творця це не обов’язково коли людині погано, бо тоді є різні ситуації, а от коли людина є в спокійному дусі, та дійсно прийшла до висновку того що має гріх, то вона тоді знаходить Творця та стає дійсно тою людиною що вже довіряє Творцю.

Хоча святе Письмо каже:

Матф.11:28 Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас.

Так, Він облегшує життя, але чи стане ця людина наслідувати ті принципи що мають забудову в святому письмі?

Бо як кажуть: не початок вінчає а кінець!

Тобто, людина не може сказати що я колись там навернулась, бо в неї запитають а як ти прожила, тобто в самому питанні вже заложено ідея що людина повинна дійти до кінця свого життя та дійти з вірою, а краще з довірою СЛОВУ Творця.

Бо людина коли стане перед святим лицем Господа, в неї не буде ніяких ідей щоб мати хоч якесь бажання оправдатися, бо Творець знає все!

І тут відповідь на запит що тобто я не вірив в те що Ти є, аж ніяк не допоможе. Бо віра чи довіра, це ті якості що людина проявляє сама, хоча святе Письмо і каже:

Еф.2:8,9 Бо ви спасені благодаттю через віру. І це не від нас: воно дар Елоїм. Воно не від діл, щоб ніхто не міг хвалитися.

Бо дар дається тим хто шукає!