50 Не ужасайтесь

Лук.21:9 Когда же услышите о войнах и смятениях, не ужасайтесь, ибо этому надлежит быть прежде; но не тотчас конец.

Каждый день мы молимся чтоб эта война закочилась, молимся за родных, за братьев и сестер, за жителей нашей страны!

Почему мы молимся, потому что нам это необходимо, потому что мы любим людей, потому что нам повелел это наш Отец Небес!

Матф.5:44,45 А я говорю вам, любите своих врагов! Молитесь о тех, кто преследует вас! 45 Тогда станете детьми вашего Отца на небесах. Ведь Он повелевает своему солнцу светить как над добрыми людьми, так и над злыми, и посылает дождь как к праведным, так и к неправедным.

Почему Иешуа повелел молится за врагов, ну там за родных, за близких это понятно, но почему за врагов!?

Вот писание говорит нам чтоб не ужасались, но как же не ужасаться если мы люди, мы же имеем переживания, волнения, страхи?

Когда мы молимся о врагах, мы понимаем, что они такие же дети Творцу, как и мы, они имеют таких же родителей, как и мы, и сотворены тем же Отцом Небес, как и мы, и имеют тех же давних прародителей что и мы! Вот почему мы должны о них молится, потому что Творец произвел всех людей от одной крови, и они нам такие-же родственники, как и наши браться, сестры, дети и родители.

Так почему мы должны не ужасаться, почему мы не должны им мстить за нашу боль и страдания!

Дело в том, что месть, как и боль являются теми эмоциями что мы получили в следствии разделения на мужское и женское (это моя мысль и я ее не навязываю никому) а следовательно, мы и имеем то, что имеем! Как, собственно, и ужас является следствием того разделения, и как следствием антипода любви, ненависти!

Посему, когда Учитель сказал:

А я говорю вам, любите своих врагов!

Он учил нас мудрости, и пониманию жизни, тому, что мы должны подняться над своими болями и страданиями на высоту птичьего полёта, и соответственно увидеть всю картину того, что нам показывает наш Творец! (увидеть наш грех)

Мы не должны ужасаться не потому, что должны стать черствыми и не ощущающими боль, а потому что, поднявшись на высоту небес, мы увидим всю картину, и поймем, что Творец видит нас совсем в ином свете нежели мы. А видит Он нас через призму любви и понимания того, что мы руководствуемся не просто эмоциями, а эмоциями что сопровождаться ошибками что делаем мы по неведенью!

Иоан.3:16 Потому что Эло’им так сильно возлюбил мир, что отдал Своего единственного и неповторимого Сына, чтобы всякий, верящий в него, не погиб, но приобрёл вечную жизнь.

Мы все читаем эту заповедь, но понимаем ли мы причину, и следствие этой заповеди, понимаем ли мы чем вызвана она, и для чего нам была сказана!? И почему в этом отрывке именуется Творец как Эло’им, а не как его собственное имя ЯХВХ=ЯБУДУ!

Ответ как мне кажется очевиден, потому что мы тоже являемся Эло’им, а значит он говорит не отвлеченно, а находясь в гуще нашей жизни и понимания того, что мы чувствуем и что мы осознаем.

Вот почему Йешуа сказал нам эту заповедь, и повелел ее исполнять:

Лук.22:14-16 Когда подошло время, Йешуа и посланники расположились за столом, 15 и он сказал им: "Я в самом деле очень хотел отпраздновать этот Седер с вами до того, как умру! 16 Ибо говорю вам точно, что не буду вновь праздновать его до тех пор, пока он не приобретёт свой полный смысл в Эло’им Царстве".

Почему в Эло’им Царстве, потому что в нем все те, кто последовал за Машиахом, уже находятся в Эло’им Царстве, а значит уже являются его Детьми, детьми нашего Господа и Отца Небес!

Соответственно мы, являясь законными детьми, а значит и наследниками, мы, участвуя в этой заповеди показываем как дети что любим нашего Отца, а значит и являемся ЕГО законными детьми, и сопричастниками его естества, а значит и законными Эло’им что фактически делает нас новым творением, или показывает нас миру как новое творение!

Посему я назвал это слово мыслью «Не ужасайтесь», потому что мы теперь дети нашего Творца, а значит и сопричастники его естества, а значит и те, кто фактически являемся херувимами, теми змеями что обрели крылья. И это пока мы тут на земле в этих телах, когда же мы выйдем из них, то станем не просто детьми нашего Господа, мы станем как он, полноценными Эло’имами, и СОТВОРЦАМИ. Мы уже не будем виляющими с крыльями, мы будем ДУХОМ что творит правду!

Посему подходя к исполнению заповеди вкушения ПЕСАХА, мы подходим не как враги Господа, а как Его дети, а значит и возлюбленные Его!

Вот что сказал Иешуа в тот вечер, когда его предал его же ученик:

Лук.22:17-22 3атем, взяв чашу с вином, он произнёс браху и сказал: "Возьмите и разделите между собой. 18 Ибо говорю вам, что отныне я не стану пить 'плода виноградной лозы', пока не наступит Эло’им Царство". 19 Также, взяв кусок мацы, он произнёс браху, разломил её, дал им и сказал: "Это моё тело, которое отдаётся за вас; делайте это в память обо мне". 20 То же самое он сделал с чашей после ужина, говоря: "Эта чаша - Новый Договор, скреплённый моей кровью, проливаемой за вас. 21 Послушайте! Человек, который предаёт меня, находится здесь, за одним столом со мной! 22 Сын Человеческий идёт на смерть согласно Эло’им замыслу, но горе предающему его!"

Участвуя в этой заповеди, мы подтверждаем то, что мы являемся так же детьми и сопричастниками его естества! А значит и наследниками, а значит и херувимами, а значит и наследниками жизни!

50 Не лякайтесь

Лук.21:9 Коли ж почуєте про війни і розрухи, - не бійтеся: бо треба, щоб це раніше сталося, але це ще не кінець.

Щодня ми молимося, щоб ця війна закотилася, молимося за рідних, за братів і сестер, за мешканців нашої країни! Чому ми молимося, тому що нам це необхідно, тому що ми любимо людей, бо нам наказав це наш Батько Небес!

Матф.5:44,45 Я ж кажу вам: Любіть ваших ворогів, [благословіть тих, що проклинають вас, добро робіть тим, що ненавидять вас,] і моліться за тих, що [нападають на вас і] переслідують вас, 45 щоб ви були синами вашого Батька, Який на небі, Який своїм сонцем осяває злих і добрих і посилає дощ на праведних і на неправедних.

Чому Ієшуа наказав молитися за ворогів, ну там за рідних, за близьких це зрозуміло, але чомусь за ворогів!?

Ось писання говорить нам щоб не лякалися, але як же не лякатися якщо ми люди, ми ж маємо переживання, хвилювання, страхи?

Коли ми молимося за ворогів, ми розуміємо, що вони такі ж діти Творцеві, як і ми, вони мають таких же батьків, як і ми, і створені тим же Батьком Небес, як і ми, і мають тих же давніх прабатьків, що і ми! Дивіться, ось чому ми повинні про них молитися, тому що Творець зробив усіх людей від однієї крові, і вони нам такі ж родичі, як і наші брати та, сестри, діти та батьки.

То чому ж ми повинні не жахатися, чому ми не повинні їм мстити за наш біль та страждання! Справа в тому, що помста, як і біль, є тими емоціями, що ми отримали внаслідок поділу на чоловіче і жіноче (це моя думка і я її не нав'язую нікому) а отже, ми і маємо те, що маємо!

Як, власне, і страх є наслідком того поділу, і як наслідком антипода любові, ненависті! Тому, коли Учитель казав:

А я говорю вам, любіть своїх ворогів!

Він навчав нас мудрості і розуміння життя, тому, що ми повинні піднятися над своїми болями та стражданнями на висоту пташиного польоту, і відповідно побачити всю картину того, що нам показує наш Творець! (Побачити наш гріх)

Ми не повинні жахатися не тому, що повинні стати черствими і не відчувати біль, а тому, що, піднявшись на висоту небес, ми побачимо всю картину, і зрозуміємо, що Творець бачить нас зовсім в іншому світлі, а ніж ми. А бачить Він нас через призму любові та розуміння того, що ми керуємося не просто емоціями, а емоціями що супроводжуватись помилками що робимо ми з незнання!

Іван.3:16 16 Тому що Елохім так полюбив світ, що дав [свого] єдинородного Сина, аби кожний, хто вірить у нього, не загинув, але мав вічне життя.

Ми всі читаємо цю заповідь, але чи розуміємо ми причину, і наслідок цієї заповіді, чи ми розуміємо чим вона викликана, і для чого нам була сказана!? І чому в цьому уривку називається Творець як Елохім, а не як його власне ім'я ЯХВХ=ЯБУДУ! Відповідь як мені здається очевидна, тому що ми теж є елохім, а значить вона говорить не абстрактно, а перебуваючи в гущавині нашого життя та розуміння того, що ми відчуваємо і що ми усвідомлюємо.

Ось чому Єшуа сказав нам цю заповідь, і наказав її виконувати:

Лук.22:14-16 І коли настав час, сів до столу - і апостоли з ним.

15 Він сказав до них: Бажанням забажав я їсти з вами цю пасху, перш ніж піду на муки; 16 кажу вам, що вже не їстиму її, поки не сповниться в Елохім Царстві.

Чому в Елохім Царстві, тому що в ньому всі ті, хто пішов за Машіахом, вже знаходяться в Елохім Царстві, а отже вони вже є його Дітьми, дітьми нашого Господа та Батька Небес!

Відповідно ми, будучи законними дітьми, а значить і спадкоємцями, ми, беручи участь у цій заповіді, показуємо як діти що любимо нашого Батька, а значить і є ЙОГО законними дітьми, і співучасниками його єства, а значить і законними елохім, що фактично робить нас новим творінням, або показує нас світові як нове творіння!

Тому то я і назвав це слово думкою «Не жахайтеся», тому що ми тепер діти нашого Творця, а значить і співучасники його єства, а значить і ті, хто фактично є херувимами, зміями, що здобули крила.

І це поки ми тут на землі в цих тілах, коли ми вийдемо з них, то станемо не просто дітьми нашого Господа, ми станемо як він, повноцінними Елохімами, і СТВОРЦЯМИ. Ми вже не будемо виляючими з крилами, ми будемо ДУХОМ, що творить правду! Тому ми підходимо не як вороги Господа, а як Його діти, а значить і улюблені Його!

Ось що сказав Ієшуа того вечора, коли його зрадив його ж учень:

Лук.22:17-22 Взявши чашу та віддавши хвалу, сказав: Візьміть її і поділіть між собою; 18 кажу вам, що не питиму відтепер з плоду лози, доки не прийде Елохім Царство. 19 І, взявши хліб та віддавши хвалу, переломив і дав їм, кажучи: Це моє тіло, що за вас віддається; це робіть на спомин про мене. 20 Так само й чашу по вечері, кажучи: Ця чаша - Новий Завіт у моїй крові, що за вас проливається. 21 Ось і рука того, що видає мене, - зі мною, при столі. 22 Отже, Син Людський іде, як призначено; але горе тій людині, що його видає.

Беручи участь у цій заповіді, ми підтверджуємо те, що ми є так само дітьми та співучасниками його єства! А значить і спадкоємцями, а значить і херувімами, а отже, і спадкоємцями життя!