Эврейский новый завет

Деятельность 5

1 Был и один человек по имени Хананья (ЯХВХ Милостив), который вместе со своей женой Шапирой (красивая) продал часть имущества

2 и с ведома жены утаил часть вырученной суммы, а остальное принёс посланникам.

3 Тогда Кефа (скала) сказал: "Почему Противник так наполнил твоё сердце, что ты солгал Руах (Дыханию) ГаКодеш (Выделенному) и утаил часть денег, полученных за землю?

4 Прежде, чем ты продал её, это была твоя собственность, и после продажи деньги принадлежали тебе, и ты мог использовать их так, как тебе было угодно. Так что же побудило тебя поступить так? Ты солгал не людям, а Эло’им!"

5 Услышав эти слова, Хананья (ЯХВХ Милостив) упал замертво; и все слышавшие об этом пришли в ужас.

6 Юноши встали, завернули его тело в саван, вынесли и похоронили.

7 Спустя примерно три часа вошла его жена, не зная о том, что произошло.

8 Кефа (скала) спросил у неё: "Скажи мне, правда ли, что вы продали землю за такую-то цену?" "Да, - ответила она, - именно столько мы заплатили".

9 Но Кефа вновь спросил: "Тогда зачем же вы задумали испытывать Дух (Руах) ЯХВХ? Послушай! Люди, похоронившие твоего мужа, стоят у дверей. Они и тебя тоже вынесут!"

10 В тот же миг она упала у его ног и умерла. Вошли юноши, увидели, что она мертва, вынесли её оттуда и похоронили рядом с мужем.

11 После этого великий страх охватил всю мессианскую общину и всех, кто слышал об этом.

12 Тем временем посланники продолжали совершать в народе чудеса и знамения. Единые в мыслях и целях, верующие встречались у Колоннады Шломо;

13 и никто из посторонних не смел присоединиться к ним. Однако люди продолжали относиться к ним с почтением;

14 и множество верующих, как мужчин, так и женщин, присоединялось к ЯХВХ.

15 Они даже стали выносить больных на улицы, класть их на подстилки и носилки, чтобы на них хотя бы упала тень проходящего мимо Кефы.

16 Также в Йерушалаим стекались толпы людей из окрестных городов, приводившие больных и одержимых нечистыми духами; и все они исцелялись.

17 Однако коген гагадоль и его товарищи, которые были членами партии цадуким, были охвачены завистью.

18 Они задержали посланников и заключили их в общественную тюрьму.

19 Однако ночью посланник ЯХВХ открыл двери темницы, вывел их наружу и сказал:

20 "Пойдите, встаньте во дворе Храма и, не умолкая, говорите людям об этой новой жизни!"

21 Услышав это, они вошли на рассвете на территорию Храма и стали учить.

Между тем пришли коген гагадоль и его товарищи, созвали Сангедрин (то есть собрание старейшин всего Израиля) и послали за ними в тюрьму.

22 Однако офицеры, пошедшие в тюрьму, не нашли их там. Они вернулись и доложили:

23 "Мы увидели, что двери тюрьмы надёжно заперты, и стража стоит у дверей; но открыв двери, мы никого внутри не нашли!"

24 Когда капитан Храмовой стражи и руководящие коганим услышали это, они пришли в недоумение и размышляли, что же будет дальше.

25 Затем кто-то пришёл и сообщил им: "Послушайте! Люди, которых вы велели заключить в темницу, стоят во дворе Храма и учат народ!"

26 Капитан и его офицеры пошли и привели их, не прибегая однако к насилию, так как боялись, что народ побьёт их камнями.

27 Они провели их в Сангедрин, и коген гагадоль спросил у них:

28 "Мы строго приказали вам не учить в это имя! Послушайте, вы наводнили Йерушалаим своим учением; более того, вы решили обвинить нас в смерти этого человека!"

29 Кефа и остальные посланники ответили: "Мы должны повиноваться Эло’им, а не людям.

30 Эло’им наших отцов* (*Исх 3:15) воскресил Йешуа, которого вы убили, повесив на стойке* (*Вт 21:22-23).

31 Эло’им вознёс этого человека к своей правой руке* (*Пс 109:1) как Правителя и Спасителя, чтобы Израиль мог совершить тшуву и чтобы простились его грехи.

32 Свидетели всему этому мы, а также Руах (Дыханию) ГаКодеш (Выделенному), которого Эло’им дал тем, кто повинуется Ему".

33 Услышав это, члены Сангедрина пришли в негодование и хотели казнить посланников.

34 Тогда поднялся один из членов Сангедрина, паруш по имени Гамлиэль, учитель Торы, весьма уважаемый всем народом. Он велел вывести их на какое-то время,

35 а затем обратился к суду: "Люди Израиля, хорошо подумайте, как вам поступитьс ними.

36 Некоторое время назад произошло восстание, поднятое Тодой, который выдавал себя за великого; и за ним пошло некоторое число людей, может быть, около четырёхсот человек. Но как только он был казнён, все его последователи разбежались, и на том всё закончилось.

37 После этого Йегуда ГаГлили поднял ещё один мятеж, когда проводилась перепись с целью обложения римскими налогами; и некоторые перешли на его сторону. Но его убили, а последователей его разогнали.

38 Поэтому в данном случае я бы посоветовал вам не мешать им, а оставить их в покое, так как если эта идея или это движение пришло от людей, оно разрушится.

39 Если же оно от Эло’им, вы не сможете остановить их; может получиться так, что вы станете противниками Эло’им!« Они прислушались к его совету.

40 После того, как посланников привели и высекли, им приказали не говорить во имя Йешуа и отпустили.

41 Посланники покинули Сангедрин радуясь, что оказались достойными перенести ради него позор.

42 И ни на один день они не прекращали учить и нести Добрую Весть о том, что Йешуа - Мессия, как во дворе Храма, так и по домам.

Українська Біблія Переклад УБО 1997

Дiї 5

1 Один же чоловік, на ім'я Ананій, із своєю дружиною Сапфірою, продав маєток

2 і приховав частину грошей, - про це знала дружина, - і, принісши іншу частину, поклав біля ніг апостолів.

3 Петро сказав: Ананію, як це так, що сатана наповнив твоє серце, щоб обдурити Святого Духа і приховати частину вартости поля?

4 Хіба воно не твоє, а чи продане не було в твоїй владі? Навіщо ти поклав це діло у своє серце? Ти ж збрехав не людям, а Богові.

5 Почувши це, Ананій упав і віддав духа. Напав великий страх на всіх, що чули це.

6 Юнаки встали, обгорнули його, винесли й поховали.

7 Щойно минуло зо три години, як надійшла його дружина, ще не знаючи того, що скоїлося.

8 Промовив до неї Петро: Скажи мені, чи за стільки ви продали поле? Вона відповіла: Так, за стільки.

9 Петро до неї: Як це сталося, що ви змовилися випробувати Господнього Духа? Ось при дверях ті, що поховали твого чоловіка, - і тебе винесуть.

10 Упала вона тут же біля його ніг - віддала духа. Зайшовши, юнаки виявили її мертвою, винесли й поховали біля її чоловіка.

11 Великий страх напав на всю церкву, на всіх, хто це чув.

12 Через руки апостолів здійснювалися численні знамення й чуда в народі. Всі однодушно перебували в Соломоновім притворі.

13 Ніхто з інших не наважувався приєднатися до них, але народ величав їх.

14 Вірних у Господа множилося - багато чоловіків та жінок.

15 Недужих виносили на роздоріжжя і клали на постелях і лежанках, щоб, як ішов Петро, то бодай тінь його впала на декого з них.

16 Сходилося люду багато з довколишніх міст до Єрусалима; приносили недужих, тих, що потерпали від злих духів. Усі вони видужували.

17 Архиєрей і його прибічники з єресі садукейської встали і наповнилися заздрощами,

18 і наклали [свої] руки на апостолів, кинули їх до громадської в'язниці.

19 Ангел Господній уночі відчинив двері в'язниці, вивів їх і сказав:

20 Ідіть, ставайте в храмі і кажіть народові всі слова оцього життя.

21 Почувши це, пішли вдосвіта до храму й навчали. Тим часом архиєрей і ті, що з ним, прийшовши, скликали синедріон, усіх старшин з-поміж синів Ізраїля і послали до в'язниці, щоб їх привести.

22 Слуги пішли та не знайшли їх у в'язниці. Повернувшись, сповістили,

23 кажучи, що в'язницю знайшли ретельно замкненою, з охороною, що стояла перед дверима. Відчинивши ж, усередині нікого не знайшли.

24 Як почули ці слова [священик], начальник охорони храму і архиєреї, збентежилися, - що б то все означало?

25 Тут прийшов хтось і сповістив їм, що чоловіки, яких вони посадили до в'язниці, перебувають у храмі, стоять і навчають народ.

26 Тоді начальник охорони пішов із слугами, привів їх без застосування сили, бо боялися народу, щоб не побив камінням.

27 Привели їх, поставили в синедріоні. Запитав їх архиєрей,

28 кажучи: Чи не з погрозою заборонили ми вам навчати в це ім'я? Ви наповнили Єрусалим вашим навчанням і хочете навести на нас кров цього чоловіка.

29 Відповіли Петро й апостоли та сказали: Радше треба слухати Бога, ніж людей.

30 Бог батьків наших воскресив Ісуса, якого ви вбили, повісивши на дереві.

31 Бог підніс його своєю правицею на князя і рятівника, щоб дати Ізраїлеві покаяння і відпущення гріхів.

32 І ми, і Дух Святий, якого дав Бог тим, що вірять у нього, є [його] свідками цих слів.

33 Почувши це, вони всі розлютилися і змовлялися, щоб їх убити.

34 Вставши, один фарисей у синедріоні, на ім'я Гамалиїл, - законовчитель, шанований усім народом, - наказав, щоб апостолів вивели на короткий час,

35 а до них сказав: Мужі ізраїльські, поміркуйте поміж собою щодо цих людей, що ото хочете з ними зробити.

36 Недавно об'явився був Тевда, кажучи, що він є кимось великим, - до нього пристало щось із чотириста людей. Він був убитий, і всі, що вірили в нього, розсіялися і зійшли на ніщо.

37 Після нього під час перепису об'явився Юда галилеєць, потягши за собою [досить] народу. І він теж згинув, а всі, що слухали його, - розпорошилися.

38 І нині кажу вам: відступіться від цих людей, лишіть їх. Бо якщо цей задум і ця справа від людей, - вона розлетиться;

39 якщо ж від Бога, то ви не можете зруйнувати її, - щоб часом не стати вам богоборцями. Послухали його

40 і, покликавши апостолів, побили їх, пригрозили не говорити в ім'я Ісуса, відпустили.

41 Вони ж ішли від синедріону, радіючи, що за ймення Ісусове удостоїлися дістати зневагу.

42 Щодня в храмі і по домівках не припиняли навчати - благовістити Ісуса Христа.