УБО (Переклад)1997   15 Розділ

1 Продовшивши ж Еліфас Теманіт каже:

2 Як мудрий дасть відповідь розуму духа і наповнив біль лона,

3 оскаржуючи словами, якими не годиться, словами, в яких (немає) ніякої користі?

4 Чи і ти не відкинув страх, довершив такі слова перед Господом?

5 Ти винуватий за слова твоїх уст, ані ти не розсудив слова сильних.

6 Хай оскаржують тебе твої уста і не я, а твої губи хай свідчать проти тебе.

7 Що ж бо? Чи ти є першою людиною? Чи ти повстав перед горами?

8 Чи ти почув господні прикази, чи до тебе прийшла мудрість?

9 Бо що знаєш ти, чого ми не знаємо? Або що розумієш, чого і ми не (розуміємо)?

10 І старець і давній між нами днями старший від твого батька.

11 Ти трохи був бичований за дещо з того, що ти згрішив, ти заговорив високо, гордовито.

12 На що посміло твоє серце, або що принесли твої очі,

13 що ти вибухнув гнівом перед Господом, а вивів з уст такі слова?

14 Бо хто, будучи смертною людиною, буде непорочним, чи як буде праведником той, хто народився від жінки?

15 Якщо святим не вірить, а небо не є чисте перед Ним.

16 Ох же мерзенний і нечистий, чоловік, що пє неправду наче напиток.

17 Сповіщу ж тобі, послухай мене. Отже, я сповіщу тобі те, що я побачив,

18 те, що говорять мудрі і що не скрили їхні батьки.

19 Їм самим дано землю, і на них не прийшов чужинець.

20 Все життя безбожного в клопотах, а почислені роки дані сильному,

21 страх же його в його ухах. Коли він вважає, що вже є в мирі, прийде його знищення.

22 Хай не вірить, що відвернеться від темряви, бо він вже переданий в руки заліза,

23 призначений же на їжу ґрифів. А в собі знає, що очукує стати трупом. Темний день його злякає,

24 а біда і смуток захоплять його наче вождя, що паде в перших рядах.

25 Бо він підняв руки перед Господом, а перед Господом Вседержителем став твердошийним,

26 біг же перед ним гординею в товстих плечах свого щита,

27 бо він закрив своє лице в своїм товщі і зробив уста на стегнах.

28 Хай же поселиться в пустинних містах, ввійде до незамешканих домів. Те, що вони приготовили, інші заберуть.

29 Він ані не забогатіє, ані не останеться його майно. Не вкине на землю тінь,

30 ані не втече від темряви. Хай вітер висушить те, що в нього сходить, хай же відпаде його цвіт.

31 Хай не вірить, що останеться, бо марне поставиться йому.

32 Ним зрізане зітліє перед часом, і його галузка не покриється листям.

33 Хай буде зібраний як неспілий овоч перед часом, хай упаде як цвіт оливки.

34 Бо свідчення безбожного - смерть, а огонь спалить доми тих, що приймають хабарі.

35 В лоні ж прийме болі, на нього найде марнота, а його черево понесе обману.

  Малки Авраам (перевод)

1 И отвечал Элифаз тэйманитянин и сказал:

2 Ответит ли мудрец знанием ветреным и наполнит ли ветром палящим чрево свое,

3 Возражая словами бесполезными и речью, в которой проку нет?

4 Притом уничтожаешь ты страх перед Эль и молитву превращаешь в ничто, бо научены нечестию уста твои и избрал ты язык лукавых.

6 Тебя обвиняет рот твой, а не я, и уста твои говорят против тебя.

7 Разве как первый из людей родился ты и прежде холмов создан?

8 Разве совет Элоимов подслушал ты и забрал себе мудрость?

9 Что знаешь ты, чего не знаем мы? Что разумеешь, чего бы не было у нас?

10 И седовласый меж нами, и старец, днями превышающий отца твоего.

11 Разве недостаточно тебе утешения Эля и слова кроткого к тебе?

12 Как увлекает тебя сердце твое и как подмаргивают глаза твои,

13 Что обращаешь против Элоимов дух свой и извлекаешь изо рта своего (подобные) слова!

14 Что человек, чтобы чистым быть ему, и как праведным быть рожденному женщиной?

15 Вот, (и) святым Своим не доверяет Он, и небеса не чисты в глазах Его.

16 Тем более презренный и растленный человек, пьющий несправедливость, как воду.

17 Я изъясню тебе, слушай меня, и виденное мной расскажу

18 То, что возвестили мудрецы от (имени) отцов своих, не скрыли они.

19 Им одним отдана была земля, и не прошел чужой меж ними.

20 Все дни свои нечестивый терзает себя и все годы, определенные насильнику,

21 Гул ужасов в ушах его, средь мира губитель подступает к нему.

22 Он не верит, (что) спасется от тьмы, и видит он меч (пред собой).

23 Скитается он (в поисках) хлеба: где (найти его)? Знает, что готов, в руках его, день тьмы.

24 Устрашает его беда и нужда, одолевает его, как царь, приготовившийся к битве, -

25 За то, что простер он против Элоимов руку свою и против Всемогущего восстал;

26 Устремлялся на Него, (не сгибая) шеи, (укрываясь) за толстыми выступами своих щитов.

27 Так покрыл он жиром лицо свое и обложил туком стегна свои.

28 И селится он в городах разоренных, в домах необитаемых, которые обречены (стать) развалинами.

29 Не будет он Элоимовт, и не устоит имущество его, и не склонится к земле (под тяжестью) приобретенья своего.

30 Не уйдет он от тьмы, побеги его иссушит пламя, и дуновением уст Его унесен будет.

31 Пусть не доверяет заблудший суете, ибо суета будет воздаянием ему.

32 До времени увянет он, и ветви его зеленеть не будут.

33 Сбросит он, как виноградная лоза, неспелую ягоду свою, стряхнет, как маслина, цвет свой.

34 Так бесплодным станет сонм отступников, и огонь пожрет шатры мздоимцев.

35 Забеременеют злом и родят ложь, и утроба их готовит коварство.