Эврейский новый завет

Деятельность 4

1 Когда Кефа и Йоханан беседовали с народом, к ним подошли коганим, начальник стражи Храма и цадуким.

2 Они были крайне возмущены тем, что те учили людей доктрине воскресения из мёртвых и приводили в качестве доказательства пример Йешуа.

3 Стража Храма задержала их; и так как был уже вечер, их заключили в темницу до утра.

4 Однако многие из слышавших проповедь поверили; одних мужчин было около пяти тысяч.

5 На следующий день в Йерушалаиме собрались правители народа, старейшины и учителя Торы,

6 а также коген гагадоль (первосвященник) Анан, Кайафа, Йоханан, Александр и другие члены семьи когена гагадоля.

7 Они распорядились, чтобы к ним привели посланников, и спросили: "Какой силой и чьим именем вы это сделали?"

8 Тогда Кефа, наполненный Руах ГаКодеш, сказал им: "Правители и старейшины народа!

9 Если нас сегодня допрашивают в связи с добрым делом, совершённым для искалеченного человека, если вы хотите знать, как он исцелился,

10 тогда да будет известно вам и всему народу Израиля, что именем Мессии Йешуа из Нацерета, которого вы казнили на стойке как преступника, но которого Эло’им воскресил из мёртвых, этот человек, стоящий перед вами, был полностью исцелён.

11 Этот Йешуа - камень, отвергнутый вами, строителями, который стал краеугольным камнем.'* (*Псалом 117:22)

12 Ни в ком другом нет спасения! Так как нет другого имени под небесами, данного людям, которым мы должны спастись!«

13 Видя, что Кефа и Йоханан ведут себя смело, несмотря на то, что они были необразованными ам-гаарец (люди земли), они удивились и вспомнили также, что те были с Йешуа.

14 Более того, поскольку прямо перед собой они видели исцелённого человека, они уже никак не могли поставить под сомнение это исцеление.

15 Тогда они велели им выйти из Сангедрина, а сами стали тайно совещаться.

16 "Что нам делать с этими людьми? - спрашивали они друг друга. - Ведь всем в Йерушалаиме ясно, что ими совершено необычайное чудо, мы никак не сможем это опровергнуть.

17 Но для того, чтобы это не распространялось дальше среди народа, давайте прикажем им больше никому ничего не говорить в это имя".

18 И они вновь позвали их и велели ни при каких обстоятельствах больше не говорить и не учить во имя Йешуа.

19 Однако Кефа и Йоханан ответили: "Судите сами, правильно ли перед Эло’им слушать вас больше, нежели Эло’им.

20 Что же касается нас, мы не можем не говорить о том, что мы на самом деле видели и слышали".

21 Они стали ещё угрожать им, но в конце концов отпустили и не могли их наказать из-за народа, потому что все прославляли Эло’им за случившееся,

22 так как человеку, который был чудесным образом исцелён, было уже за сорок.

23 Как только их выпустили, они возвратились к своим друзьям и сообщили о том, что им сказали руководящие коганим и старейшины.

24 Услышав это, они в едином порыве воскликнули Эло’им и стали молиться: "Владыка, Ты сотворил небеса, землю, море и всё, что в них'.

25 Устами нашего отца Давида, слуги Твоего, Ты сказал посредством Руах ГаКодеш: 'Почему неистовствовали народы и племена строили тщетные планы?

26 Цари земные восстали и правители совещаются вместе против Адоная и против Его Мессии*.

27 Эти слова сбылись в этом городе, так как Ирод и Понтий Пилат вместе с гоим и народами Израиля собрались против Твоего святого слуги Йешуа, которого Ты сделал Мессией,

28 чтобы осуществить то, чему Ты в Своей власти, согласно Своему замыслу, предопределил произойти.

29 И теперь, ЯХВХ, обрати внимание на их угрозы; и позволь рабам Твоим нести Твою весть со смелостью!

30 Протяни Свою руку, чтобы исцелять и совершать знамения и чудеса именем Твоего святого слуги Йешуа!"

31 Они всё ещё молились, как вдруг то место, в котором они собрались, затряслось. Все они наполнились Руах Га Кодеш (Святой Дух: Выделенное дыхание, ветер) и говорили Эло’им весть со смелостью.

32 Все верующие были едины сердцем и душой, и никто не претендовал на своё имущество, но каждый делился всем, что у него было.

33 Посланники продолжали с великой силой свидетельствовать о воскресении Господина Йешуа, и все они были в большом почёте.

34 Среди них не было бедных, так как те, у кого были земли и дома, продавали всё, а вырученные деньги отдавали ,

35 посланникам, чтобы те раздавали их, исходя из нужд каждого.

36 Так, Йосеф, которого посланники прозвали Бар-Набой (что значит "увещевающий"), Леви и уроженец Кипра,

37 продал принадлежавшее ему поле и принёс деньги посланникам.

Українська Біблія Переклад УБО 1997

Дiї 4

1 Коли вони промовляли до народу, підійшли до них священики, церковний начальник і садукеї,

2 обурені тим, що вони навчали народ, проповідували воскресіння з мертвих в Ісусові;

3 наклали на них руки і вкинули до в'язниці до ранку, бо був уже вечір.

4 Багато з тих, що чули слово, повірили; число таких людей сягало п'яти тисяч.

5 Другого дня зібралися їхні можновладці, старшини й книжники в Єрусалимі;

6 і Анна-архиєрей, і Каяфа, й Іван, і Олександер, і всі інші, що були з архиєрейського роду;

7 поставивши їх посередині, допитувалися: Якою силою чи яким ім'ям ви це зробили?

8 Тоді Петро, наповнившись Святим Духом, сказав до них: Можновладці люду й старшини [ізраїльські]!

9 Якщо нас нині допитують про добрий вчинок щодо недужої людини, як вона одужала,

10 то хай буде всім вам і всьому народові ізраїльському відомо: ім'ям Ісуса Христа Назарянина, якого ви розп'яли. Його Бог воскресив з мертвих; це він вилікував оцього, що стоїть перед вами.

11 Він - камінь, знехтуваний вами, будівничими, камінь, що став наріжним.

12 І нема в нікому іншому спасіння, бо під небом нема іншого імені, даного людям, що ним належало б нам спастися.

13 Бачачи відвагу Петра й Івана, пізнавши, що це люди невчені й прості, - дивувалися; знали ж їх, що були з Ісусом.

14 І бачачи оздоровленого чоловіка, що стояв з ними, не мали нічого закинути.

15 Наказавши їм вийти з синедріону, радилися між собою,

16 кажучи: Що зробити нам з цими людьми? Бо ж через них зроблено явне чудо, яке відоме всім, що живуть у Єрусалимі, - і не можемо того заперечити.

17 Але щоб більше не поширювалося між народом, заборонімо [під загрозою] їм далі говорити про це ім'я нікому з людей.

18 Покликавши їх, наказали більше не говорити й не навчати в ім'я Ісуса.

19 Петро та Іван у відповідь сказали їм: Розсудіть, чи справедливо перед Богом радше слухати вас, ніж Бога?

20 Адже ми не можемо не розповідати про те, що бачили й чули!

21 Вони ж, погрозивши, відпустили їх, нічого не знайшовши, щоб покарати їх, - через народ, бо всі прославляли Бога за те, що сталося.

22 Бо чоловік, з яким сталося це чудо видужання, мав понад сорок років.

23 Коли їх відпустили, вони прийшли до своїх і переповіли те, що їм казали архиєреї і старшини.

24 Почувши, усі однодушно піднесли голос до Бога і сказали: Владико [Боже], що створив небо і землю, море і все, що в них!

25 Який Святим Духом, устами нашого батька і твого слуги Давида сказав: Чому заметушились погани і народи навчилися марноти?

26 Зійшлися земні царі, зібралися старшини разом проти Господа і проти його Христа.

27 Бо справді в цьому місті зібралися проти святого Слуги і помазаника твого Ісуса - Ірод і Понтійський Пилат з поганами та ізраїльським народом,

28 щоб зробити те, що раніше визначила твоя рука і твоя воля, аби воно сталося.

29 І нині, Господи, поглянь на їхні погрози і дай своїм рабам з усією сміливістю говорити твоє слово.

30 Коли простягнеш твою руку на оздоровлення і на здійснення знамень і чуд, - щоб ставалися вони святим - ім'ям твого Слуги Ісуса.

31 Щойно вони помолились, як похитнулося те місце, де вони були зібрані, і всі наповнилися Святим Духом - і сміливо говорили Боже слово.

32 Люди, що увірували, мали одне серце й душу; і ніхто нічого з свого майна не називав власним, бо все було в них спільне.

33 Апостоли з великою силою свідчили про воскресіння Господа Ісуса, - і велика ласка була на них усіх.

34 Не було між ними жодного, хто мав би нестатки. Ті, що мали поле або дім, продавали їх та приносили ціну проданого

35 і клали біля ніг апостолів; кожному давалося те, чого хто потребував.

36 Йосип, прозваний апостолами Варнавою, - що в перекладі означає син потіхи, - левит родом з Кіпру,

37 мав поле, продав його, приніс гроші й поклав біля ніг апостолів.