Апологет

Петро: Так, ти правий. Якщо ти прагнеш життя лише тут, то тобі потрібні гроші й матеріальні цінності. Але тоді навіщо тобі Христос? Адже багатство, владу, шану можна здобути й без Нього — хитруючи, обманюючи.

Валерій: Ей, обережно! До чого тут обман? Я ж християнин!

Петро: Тоді скажи — у що ти увірував, ставши християнином?

Валерій: Як це — у що?
У Його обітниці: «Чого тільки забажаєте — просіть, і буде вам».

Петро: О! Цікаво. А перша частина цього тексту?
«Якщо перебуватимете в Мені, і слова Мої перебуватимуть у вас, тоді чого тільки забажаєте — просіть, і буде вам».
Якщо перебуватимете в Мені! Що скажеш про це?

Валерій: А хіба я не перебуваю? Я ж і бідним допомагаю, і з сиротами працюю, і в групі прославлення співаю. До речі, на відміну від тебе! Хіба я не заслуговую на машину, квартиру, відпочинок за кордоном?

Петро: Важко мені тобі відповісти. Твої аргументи логічні, ти справді багато робиш. Але є одне «але» — усе це ти робиш, щоб здобути матеріальні блага.

Ти сам сказав: допомагаю бідним, працюю з сиротами, співаю в групі прославлення. І сказав це в контексті очікування фінансової винагороди від Христа. Це свідчить, що ти живеш лише для цього життя.
Поглянь, що сказав Христос:

«А Бог сказав йому: безумний! Цієї ночі душу твою заберуть у тебе; кому ж дістанеться те, що ти наготував? Так буває з тим, хто збирає скарби для себе, а не багатіє в Бога». (Лк. 12:20–21)

Важко багатому увійти в Царство Боже. Але, як видно, ти маєш свою теорію. Ти ж читаєш Святе Письмо?

         Валерій: Звісно! І, як бачиш, маю нагороду вже тут і зараз, а не потім. Христос сказав: «Усе додається». От я і хочу, щоб додалося! А ти зі своїми переконаннями — залишайся бідним. Не збивай мене з істинного шляху. Я вже побачив, що цей шлях — важливіший. Тим більше, що дозволяє добре жити тут.

Петро: Так, правду сказав Яків:

«Послухайте, мої любі брати: хіба не бідних світу обрав Бог, щоб були багатими вірою і спадкоємцями Царства, яке Він обіцяв тим, хто любить Його? А ви зневажили бідного. Хіба не багаті гноблять вас і не вони тягнуть вас до суду? Хіба не вони зневажають добре ім’я, яким ви називаєтесь?» (Як. 2:5–7)

Саме ті, хто прагне збагатитися в цьому житті, зневажають ім’я Боже. Мені шкода тебе. Бо коли настане час дати звіт, тобі не буде чим виправдатися. І всі твої добрі справи не будуть винагороджено.

Поглянь, що ще написано:

«Отже, коли твориш милостиню, не сурми перед собою, як роблять лицеміри в синагогах і на вулицях, щоб їх прославляли люди. Істинно кажу вам: вони вже отримують свою нагороду». (Мт. 6:2)

Ти отримуєш свою нагороду тут. А там — ти не багатієш у Бога.

Валерій: Знову ти про суд! Бог є любов. Хто вірує в Нього — має життя вічне. Тож я хочу і тут жити добре, і там отримати вічність.

Я знаю Слово Боже!

Ти мене своїми релігійними дурницями не зіб’єш.

Петро: Шкода, шкода, що ти називаєш Слово Боже релігійними дурницями. Ну що ж, не буду більше тебе турбувати. Видно, ти не чуєш. Молю лише про одне — щоб Господь відкрив твої вуха для Його Слова.